Белзець (Польща)

Белзець^[2], або Белжець (пол. Bełżec, Bełzec) — село в Польщі, у гміні Белзець Томашівського повіту Люблінського воєводства. Центр однойменної гміни. Населення — 2519 осіб (2021^[3]).

Село Белзець пол. Bełżec Колишня греко-католицька церква святого Василя Великого у Белзці Герб Координати 50°22′ пн. ш. 23°25′ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Томашівський повіт Гміна Белзець Висота центру 303 м і 262 м Населення 2519 осіб (2021[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-670 Автомобільний код LTM SIMC 0885599 GeoNames 7576105 OSM ↑3108430 ·R (Белзець) Офіційний сайт belzec.pl Белзець Белзець (Польща) Белзець Белзець (Люблінське воєводство)  Белзець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Белзець.

Географія

Розташоване неподалік українського кордону, на Закерзонні (в історичному Надсянні).

Туризм

Белзець — важливий вузол пішохідних і велосипедних туристичних маршрутів, які провадять до найцікавіших місць гміни.

Історія

Белзець утворився на початку XVI ст. 1 березня 1607 р. король Сигізмунд ІІІ видав привілей белзькому войському Самуелю (Самійлу) Липському, згідно з яким той отримував право заснувати місто на «ґрунтах переворських», поселення отримало міські права (магдебурзьке право), встановлювались ярмарки на дні святих Аґнешки та Вавжинця.

Однак місто не розвинулось в результаті конкуренції з боку Нароля і Томашова Любельського. Недалеко від нього, у Чарнецькій Долині, відбулась, за переказами, сутичка гетьмана Стефана Чарнецького зі шведами; курган, який знаходиться тут недалеко від каплички св. Яна Непомуцького, вважається могилою солдатів, що загинули в цій сутичці. Село стало в 1887 році значним прикордонним пунктом залізниці Львів — Белзець, що спричинило приплив поляків.

За переписом 1900 року в селі було 1753 жителі, за конфесіями: 1280 римокатоликів, 364 греко-католики, 104 юдеї та 5 інших віровизнань.^[4](нім.)

У 1918–1919 р. у Белжці та його околицях відбувались запеклі бої між поляками та українцями під час нападу військ Польщі на ЗУНР.

Станом на 1.01.1939 проживало 2420 осіб, з них 400 українців-греко-католиків, 1900 поляків, 120 євреїв^[5]. За іншими місцева греко-католицька парафія налічувала 278 вірян^[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, але вже 26 вересня 1939 року відступили і передали Червоній армії, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав село німцям, південніше села проліг кордон. Найтрагічнішим періодом була німецька окупація, коли гітлерівці заснували тут у 1940 р. концентраційний табір для циган, пізніше для євреїв. В ньому загинуло близько 434,500 осіб.^[6], у тому числі близько 1,5 тис. поляків та українців, переважно засуджених за допомогу євреям. На пам'ять жертв нацизму споруджено монументальний мавзолей-музей, відкритий у 2004 р. На військовому цвинтарі відпочивають солдати Вересня, які полягли під Белжецем.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[7][8]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1366	288	954	124
Жінки	1321	266	780	275
Разом	2687	554	1734	399

Пам'ятки

Прицерковний цвинтар

Дерев'яна греко-католицька церква святого Василя Великого у Белзці — це приклад старовинної сакральної архітектури XVIII ст.^[9] Зведена 1756 року в Липську, звідки пізніше перенесена в Белзець^[2]. У 1838 році перебудована^[2]. Була пошкоджена під час Другої світової війни^[2]. Після виселення українців у 1947 році використовувалася як шкільний склад^[2]. Поруч з церквою міститься цвинтар^[2].

У 1866 році в селі було зведено греко-католицьку плебанію, нині зруйнована^[2]. Раніше також існувала греко-католицька капличка святих Павла та Петра^[2].

Тутешній парафіяльний костел з 1912 р. має старовинне обладнання, наприклад, дерев'яну фігуру св. Антонія і ковчеги для святих мощей. На південно-західному кінці села росте історичний екземпляр ялівця звичайного висотою 7,5 м.

Неподалік, у селі Хиже, знаходиться цікава каплиця Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії з 1840 р., капличка св. Антонія XIX ст. У багатьох місцевостях збереглись старовинні будинки та обійстя.

Транспорт

Залізична станція

Через Белзець проходить залізниця, у селі є залізична станція.

Особистості

Народилися

• Теодор Яхимович (1800—1889) — український митець-маляр, театральний декоратор.

Див. також

• Белжець (винищувальний табір)

Примітки

1. https://www.polskawliczbach.pl/wies_Belzec
2. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 316. (пол.)
3. Wieś Bełżec (lubelskie) » mapy, GUS, nieruchomości, regon, kod pocztowy, atrakcje, wypadki drogowe, kierunkowy, edukacja, demografia, tabele, zabytki, statystyki, linie kolejowe, liczba ludności. Polska w liczbach (пол.). Процитовано 13 червня 2024.
4. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
6. Between March and December 1942, the Germans deported some 434,500 Jews, and an indeterminate number of Poles and Roma (Gypsies)to Belzec, to be killed. http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10005191 [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.]
7. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
9. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936 — Перемишль, 1936 — с. 89. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2019.

Джерела

• Bełzec (z przysiołkiem Brzeziną) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 130. (пол.) — S. 130—131. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Белзець (Польща)

• Белжець // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.