Битва за хребет Едсона
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Битва за хребет Едсона (англ. Battle of Edson's Ridge) — битва між Імператорською армією Японії і військами Союзників. Відбулася 12-14 вересня 1942 року на Гуадалканалі в архіпелазі Соломонові острови, і була другою з трьох великих японських сухопутних наступів під час Гуадалканалської кампанії.
Битва за хребет Едсона | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна, Війна на Тихому океані | |||||||
Американський морський піхотинець недалеко від позицій на висоті 123 на хребті Едсона після бою. Командний пункт Едсона під час битви знаходився недалеко зправа від морського піхотинця. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
США | Японська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Александер Вандегріфт Мерріт Едсон |
Харукіті Хякутаке Кіетаке Кавагуті | ||||||
Військові сили | |||||||
12 500[1] | 6 217[2] | ||||||
Втрати | |||||||
104 загинуло[3] | 850 загинуло[4] |
В битві, морська піхота США під командування генерал-майора Александера Вандегріфта успішно відбила атаку загону Кавагуті 35-ї японської піхотної бригади під командуванням генерал-майора Кіетакі Кавагуті. Морські піхотинці обороняли периметр Лунга і захищали аеродром Гендерсон-філд на Гуадалканалі, який був захоплений у японців військами Союзників під час висадки на Гуадалканалі 7 серпня 1942 року. Підрозділ Кавагуті було відправлено на Гуадалканал у відповідь на висадку Союзників з метою відбити аеродром і скинути війська Союзників з острову.
Недооцінивши чисельність противника на Гуадалканалі, яка нараховувала 12 000 солдатів і офіцерів, 600 солдатів Кавагуті провели декілька нічних атак на американські позиції. Головним напрямом атаки був вибраний гірський хребет, що простягнувся на південь від Гендерсон-філд, безпеку з цієї сторони забезпечували декілька підрозділів морської піхоти, переважно морські рейдери із 1-го рейдерського і 1-го парашутного батальйонів під командуванням підполковника Мерітта Едсона. Попри те, що оборона була майже прорвана, атака Кавагуті була відбита з великими втратами для японців.
В зв'язку з тим, що переважно оборона хребта лягла на підрозділ Едсона, хребет в історичних роботах західних істориків про цю битву отримав назву «хребет Едсона».[5] Після битви за хребет Едсона японці продовжили збільшувати контингент на Гуадалканалі для майбутніх наступів на Гендерсон-філд, що вплинуло на ведення наступальних операцій японцями в інших регіонах Океанії.