Брюховецький В'ячеслав Степанович
український літературознавець, педагог і громадський діяч / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Брюховецький В'ячеслав Степанович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
В'ячесла́в Степа́нович Брюхове́цький (нар. 14 липня 1947, Дзауджикау, Північно-Осетинська АРСР, Російська РФСР, СРСР) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України (2007), кавалер Ордена "За заслуги" III ст. (1997), лауреат премія імені Олекси Гірника (2005), почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
В'ячеслав Брюховецький | |
---|---|
Народився |
14 липня 1947(1947-07-14) (76 років) Дзауджикау, Північно-Осетинська АРСР, Російська РФСР, СРСР |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | літературний критик, літературний теоретик, перекладач |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | літературознавство |
Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
Вчене звання | професор, почесний президент НаУКМА |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] і кандидат педагогічних наук |
Партія | КПРС |
Відомий завдяки: | відродження Києво-Могилянської академії |
Батько | Степан Брюховецький |
Нагороди | |
Особ. сторінка | bryukhovetskiy.openua.net |
Висловлювання у Вікіцитатах Брюховецький В'ячеслав Степанович у Вікісховищі |
Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент (1991—2007), з 2007 — почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Член Спілки письменників України (з 1982). Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Член правління Фонду Ріната Ахметова[1], член Наглядової Ради ВМГО «Союз обдарованої молоді»[2], один з засновників[3] та член Ради конкурентоспроможності України.
Один з засновників (1 грудня 2011), до 2019 року учасник ініціативної групи «Першого грудня».[4]
Входить до списку «100 великих українців», який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ[5][6]