Будинок Іпатьєва
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Будинок Іпатєва — будинок, що був розташований у місті Єкатеринбург на розі Вознесенського проспекту і Вознесенського провулку (тепер ріг вулиць Карла Лібкнехта і Клари Цеткін відповідно), у підвалі якого в ніч з 16 на 17 липня 1918 року було розстріляно разом з сім'єю й прислугою останнього російського імператора Миколу II.
Будинок Іпатьєва | |
---|---|
Будинок Іпатьєва у 1930 році (на момент зйомки — Музей Революції) | |
56°50′37″ пн. ш. 60°36′32″ сх. д. | |
Країна | Росія, Російська імперія і СРСР |
Місто | Єкатеринбург |
Тип | пам'ятка архітектури[d] і історична будівляd |
Тип будівлі | особняк |
Поверхів | 3 |
Стиль | еклектика |
Дата заснування | 1880-ті |
Стан | зруйнований |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Будинок було побудовано на початку 1880-х років. У 1908 році його придбав інженер М. М. Іпатьєв, у 1918 році будинок в нього було реквізовано радянською владою для розміщення царської сім'ї. Після вигнання більшовиків з Єкатеринбурга будинок був переданий знову у власність М. Іпатьєва, однак він в ньому більше не жив.
У 1927—1932 роках в будинку містився Музей Революції, пізніше — контори різноманітних відомств. У 1975 році Політбюро ухвалило рішення про знесення будинку, яке було виконано першим секретарем Свердловського обкому КПРС Б. Єльциним у вересні 1977 року.
У 2003 році на місці будинку було побудовано Храм на Крові.