Бхаратанатьям
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бгаратана́тьям[1][2][3] (бга — «бгава», почуття, емоції; ра — «рага» — мелодія, та — «талам» — мистецтво ритму, натьям — танець) — вид театрального танцю, що зародився в Південній Індії, у штаті Тамілнад. Є одним з класичних стилів індійського танцю.
Спочатку мав сакральне значення, що підтверджують різні пози бгаратанатьям, висічені на стінах храмів Південної Індії. Виконувався храмовими танцівницями — девадасі, які грали не менш важливу роль, ніж жерці. Сюжети танцювальних композицій складали легенди про божество, в честь якого побудований храм, що описують його подвиги в боротьбі з демонами. Вважалося, що всі події в танці переживаються знову наяву, тому результат битви залежав від майстерності танцівниці: для перемоги божества вона повинна була виконати свій танець бездоганно.