Валя Кузьмина - Wikiwand
For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Валя Кузьмина.

Валя Кузьмина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

село Валя Кузьмина
Герб Прапор
Панорама села
Країна
 Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Глибоцький
Рада Волоківська сільська громада
Код КОАТУУ 7321080501
Основні дані
Населення 1864
Поштовий індекс 60411
Телефонний код +380 03734
Географічні дані
Географічні координати 48°11′01″ пн. ш. 26°01′06″ сх. д. / 48.18361° пн. ш. 26.01833° сх. д. / 48.18361; 26.01833Координати: 48°11′01″ пн. ш. 26°01′06″ сх. д. / 48.18361° пн. ш. 26.01833° сх. д. / 48.18361; 26.01833
Водойми річка Невільниця
Відстань до
обласного центру
10 км
Відстань до
районного центру
13 км
Найближча залізнична станція Валя Кузьмина
Місцева влада
Адреса ради 60411, Чернівецька обл., Глибоцький район, с. Валя Кузьмина
Карта
Валя Кузьмина
Валя Кузьмина
Валя Кузьмина
Валя Кузьмина

CMNS: Валя Кузьмина у Вікісховищі

Ва́ля Кузьмина́ (рум. Valea Cosminului) — село в Україні, у Волоківській сільській територіальній громаді Глибоцького району Чернівецької області. Розташоване в долині річки Невільниці (назва села в перекладі з румунської — «долина Кузьмина»).

Вздовж колишнього австрійсько-румунського кордону збереглися окопи та укріплення. У селі є цвинтар-меморіал полеглим під час Першої світової війни, костел XVII століття.

У верхів'ї річки створено штучне озеро. На його березі розташовані туристична база «Буковина» (тепер не діє) та розважально-відпочинковий комплекс «Зелений Гай».

Буровими свердловинами відкрито підземні горизонти мінеральної столово-лікувальної води «Валя Кузьминська»: Мінеральна вода «Валя-Кузьминська-1», Мінеральна вода «Валя Кузьминська-2», Мінеральна вода «Турбаза Буковина».

В околицях села — бл. 10 ботанічних та лісових пам'яток природи:

Місце масового відпочинку мешканців Чернівців.

Історія

Цей розділ не містить посилань на джерела. (Жовтень 2018)

Перша згадка про село датується 1490 роком. 26 жовтня 1497 року у лісі біля села відбулась битва, у якій зійшлися польські та молдавські війська. Передісторія битви така. Польський король Ян I Ольбрахт мав намір посадити на молдовський престол свого брата Сигізмунда: Молдавія розглядалася як зручний плацдарм для майбутніх воєн з Османською імперією. Польська армія нараховувала близько 60 тисяч чоловік (за іншими даними, навіть 80 тис.), з них від 5 до 10 тисяч були шляхтичі Речі Посполитої і Великого князівства Литовського. Спочатку все ніби йшло добре: війська Яна Ольбрахта взяли в облогу фортецю в Сучаві, де заховався Штефан III Великий. Облога тривала чотири місяці — але не принесла результатів. В таборі поляків почалися хвороби. Коли військо Яна Ольбрахта пішло через гори в напрямку своїх домів, Стефан зі своїми людьми (близько 22 тисяч вояків) напав на них біля лісу боярина Козьмина. 5000 гарно озброєних шляхтичів відразу потрапило в пастку: їхні лати і коні були гарними помічниками на полі битви, але не у лісі. За переказами, молдавани, більшість з яких не мала не те що лат — зброї, почали вирубувати дерева у лісі, кидаючи їх на супротивників, розділивши польське військо на невеликі, не поєднані між собою загони — і добиваючи його польськими ж мечами, які губили шляхтичі. Ті з поляків і литвинів, хто вижив, втекли за Прут, у напрямку Львова. Інші ж або полягли, або потрапили в полон. Пізніше поле битви Стефан наказав розчистити і засадити дібровою. З посаджених молдованами дубів начебто залишився лише один — той, який зараз і носить ім'я господаря Молдови Стефана.

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 709 51,15 %
німці 491 35,43 %
українці 142 10,25 %
євреї 19 1,37 %
росіяни 11 0,79 %
поляки 11 0,79 %
вірмени 2 0,14 %
чехи, словаки 1 0,07 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 700 50,51 %
німецька 496 35,79 %
українська 146 10,53 %
їдиш 19 1,37 %
польська 12 0,87 %
російська 11 0,79 %
вірменська 2 0,14 %

Більшість населення села — українці (54,18 %), потім румуни (35,14 %), молдовани (8,05 %) та росіяни (2,15 %).[джерело?]

Примітки

  1. а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 2018-10-18.  (рум.)(фр.)

Посилання


{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Валя Кузьмина
Listen to this article