Великий трек
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Великий трек (афр. Die Groot Trek [di ˌχruət ˈtrɛk]; нід. De Grote Trek [də ˌɣroːtə ˈtrɛk]) — міграція на північ голландськомовних поселенців, які подорожували вагонами з Капської колонії вглиб сучасної Південної Африки з 1836 року і далі, прагнучи жити за межами британської колоніальної адміністрації Капської колонії [1]. Великий трек став результатом кульмінації напруженості між сільськими нащадками первинних європейських поселенців Кейпу, відомих під загальною назвою бури, та Британською імперією[2]. Це також відображало все більш поширену тенденцію серед окремих бурських громад вести ізоляціоністський і напівкочовий спосіб життя подалі від адміністративних складнощів Кейптауна, що розвиваються[3]. Бури, які брали участь у треку, називали себе воортреккерами ([ˈfʊərtrɛkərz],[4] Африкаанс: [ˈfuərˌtrɛkərs]), що означає «піонери», «слідохідці» (буквально «передові трекери») голландською та африкаанс.
Великий трек саме спричинив утворення таких бурських республік як Республіка Наталь, Оранжева Вільноа держава, Трансвааль.[5]. Це також призвело до конфліктів, які призвели до витіснення північного народу ндебеле[6] і конфліктів із народом зулу, які сприяли занепаду та остаточному розпаду королівства зулу[3].