Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вел́ичко Ол́ег Микол́айович (12 червня 1958, с. Коханівка, Турбівський район, Вінницька область) — український науковець, метролог, доктор технічних наук (2008), професор (2012), заслужений діяч науки і техніки України (2008).
Олег Миколайович Величко | |
---|---|
Народився | 12 червня 1958 (66 років) Коханівка, Липовецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Харківський інститут радіоелектроніки |
Галузь | метрологія, стандартизація |
Заклад | Державне підприємство «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Відомий завдяки: | дослідження в галузі метрології |
Нагороди |
Величко Олег Миколайович народився 12 червня 1958 у Вінницькій області.
В 1980 р. закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ) за спеціальністю радіотехніка.
У 1980—1989 рр. працював на посадах інженера, старшого інженера, інженера І-ї категорії у науково-дослідних відділах Київського НДІ радіовимірювальної апаратури (КНДІРВА) Київського виробничого об'єднання імені С. П. Корольова, у 1989—1992 рр. — на посадах провідного інженера і старшого наукового співробітника Спеціального конструкторського бюро (СКБ) товарів народного вжитку «Меридіан» цього ж об'єднання.
У 1992—1996 рр. працював начальником відділу Українського НДІ стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ) Держстандарту України. У 1996—2000 рр. обіймав посаду заступника голови з питань метрології Держстандарту України, державний службовець 3 рангу. У 2000—2003 рр. працював заступником начальника Департаменту гідрометеорологічної служби і моніторингу, начальником Управління моніторингу довкілля Міністерства екології та природних ресурсів України [1].
З 2003 року працює в Державному підприємстві «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») на посаді директора Науково-виробничого інституту електромагнітних вимірювань [2].
У 1990 р. захистив кандидатську дисертацію з питань прецизійних вимірювань електричних сигналів (Інститут електродинаміки Академії наук України, м. Київ). У 1998 р. ВАК України присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, а у 1999 р. Міністерством освіти України — доцента кафедри метрологічного забезпечення електричних і радіотехнічних засобів вимірювань.
У 2007 р. захистив докторську дисертацію з питань теорії та практики оптимізації багаторівневої системи стандартизації національного рівня в галузі метрології (Національний університет «Львівська політехніка»), а у 2012 р. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України присвоєно вчене звання професора кафедри вимірювальної техніки.
У 1996—2003 рр. і у 2005—2014 рр. був членом Науково-технічної з метрології (НТКМ) спочатку при Держстандарті України, а потім при Міністерстві економіки України. У 1996—2000 рр. був членом Комітету від України Організації метрологічних закладів країн Східної та Центральної Європи (КООМЕТ) [3]. У 1997—1999 рр. — член Вищої експертної ради Міннауки України, у 1997—2000 роках — заступник голови Державної комісії єдиного часу та еталонних частот України, У 1996—2000 роках — керівник Державної програми «Створення та розвитку Державної служби єдиного часу та еталонних частот» [4].
У 2000—2002 рр. — секретар Державної міжвідомчої комісії із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, у 2002—2003 рр. — член Державної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля. У 2000—2002 рр. — член офіційних делегацій від України на 6, 7 і 8-й Конференціях Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, у 2001—2003 рр. — член Спеціальної робочої групи з моніторингу довкілля при Європейській Економічній Комісії ООН (ЄЕК ООН) [1].
У 2004 р. стажувався у США за спеціальною програмою SABIT «Стандарти для інформаційних технології» [1]. У 2004 р. брав участь у складі офіційної делегації від України в 12-й Міжнародній конференції законодавчої метрології Міжнародної організації законодавчої метрології (МОЗМ); у 2007 р. — в 23-й Генеральній конференції мір і ваг (ГКМВ) [1]. З 2005 р. член від України технічного комітету КООМЕТ 1.3 «Електрика і магнетизм» [5].
З 2006 р. очолив технічний комітет стандартизації України ТК 90 «Засоби вимірювання електричних і магнітних величин» [6], [1], технічний експерт TC 85 "Measuring equipment for electrical and electromagnetic quantities" Міжнародної електротехнічної комісії (IEC).
З 2020 р. член TC4 "Measurement of Electrical Quantities" Міжнародної конфедерації вимірювань (IMEKO) [7].
У 1996—1999 рр. і з 2004 рр. — член редакційної колегії науково-технічного журналу «Український метрологічний журнал» [8], з 2018 р. — член редакційної колегії Міжнародного наукового журналу «Східно-Європейський журнал передових технологій» [9], з 2012 р. — член редакційної колегії "Збірника наукових праць Одеської державної академії технічного регулювання та якості" [10].
У 2007 року захистив докторську дисертацію з питань теорії та практики оптимізації багаторівневої системи стандартизації національного рівня в галузі метрології (Національний університет «Львівська політехніка») [11], а у 2012 р. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України присвоєно вчене звання професора кафедри вимірювальної техніки [1].
Біографія О. М. Величка включена до 10-го (2008—2009 рр.) та 11-го (2011—2012 рр.) видань «Who's Who in Science and Engineering», до 26-31-го (2009—2014 рр.) видань «Who's Who in the World» (видавництво Marquis, США) , до "The World Biographical Encyclopedia Prabook" [12]. Представлений у виданні "Науковці України еліта держави" видавництва "Логос Україна" [1].
Автор (співавтор) понад 650 наукових праць (2021) [13], в тому числі 25 винаходів [14], більше 60 підручників, навчальних посібників, монографій з питань метрології, стандартизації, технічного регулювання, екології, моніторингу довкілля. Станом на 2021 100 його наукових робіт входять до наукометричної бази Scopus [15], 58 - Web of Science [16]. Більше 180 його робіт (2021) надруковано у провідних наукових виданнях (США, Велика Британія, Франція, Японія, Республіка Корея, Німеччина, Італія, Іспанія, Австрія, Бразилія, Аргентина, Куба тощо) [17].
Присвоєно почесні звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2008), «Заслужений метролог КООМЕТ» (2008) [18]. Нагороджений нагрудним знаком Держстандарту України «За заслуги в стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації» (1999), Почесним знаком Міждержавної ради з питань стандартизації, метрології та сертифікації «За заслуги» (2010), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007), Грамотою Верховної Ради України (2013) [1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.