Loading AI tools
французька футболістка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Венделейн Терез Ренар (фр. Wéndèleine Thérèse "Wendie" Renard; нар. 20 липня 1990, Шельшер, Мартиніка) — французька футболістка, центральна захисниця «Ліону» та національної збірної Франції.
Венді Ренар | ||||||||||
Венді Ренар (2019) | ||||||||||
Особисті дані | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Венделейн Терез Ренар | |||||||||
Народження | 20 липня 1990 (34 роки) | |||||||||
Шельшер, Мартиніка | ||||||||||
Зріст | 187 см | |||||||||
Вага | 70 кг | |||||||||
Громадянство | Франція | |||||||||
Позиція | центральна захисниця | |||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||
Поточний клуб | «Ліон» | |||||||||
Номер | 3 | |||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||
1997—2005 2005—2006 |
«Ессо-Прешотен» «Рапід» (Лорьян) | |||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
Національна збірна | ||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||
2007—2009 2008—2010 2011—н.ч. |
Франція WU-19 Франція WU-20 Франція |
18 (0) 7 (0) 131 (33) | ||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||
Нагороди | ||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
Венді Ренар — одна з найтитулованіших гравцчинь сучасного жіночого клубного футболу. Вона виграла рекордні 14 титулів чемпіона Франції та вісім кубків Європи. У 2019 році Нью-Йорк таймс описала її як «інституцію» в Ліоні, найуспішнішому клубі європейського жіночого футболу[1].
Народилася на Мартиніці, французькому володінні на Малих Антильських островів. Молодша дитина в родині серед чотирьох сестер. Футболом захопилася у 7-річному віці у змішаній команді «Ессо-Прешотен» з рідного міста Ле-Прешер[2]. Коли Венді виповнилося вісім років, її батько помер від раку легенів[3].
У 15-річному віці Ренар вилетіла до Франції на перегляд в Академію Клерфонтен, але не була прийнята до національної програми навчання[4]. У 2005 році перебралася до Франції, виступала до 2006 року в «Рапіді» (Лорьян), де її помітили селекціонери «Ліона». Згодом поїхала на поїзд до Ліона і, після успішнішого перегляду, отримала місце в «Олімпіці Ліон». У 16-річному віці покинула Мартиніку, щоб назавжди оселитися в Ліоні[3].
Приєдналася до «Ліона» у 2006 році, а починаючи з сезону 2007/08 років постійно входила у стартовій 11-ці. 2 грудня 2012 року в переможному (13:1) домашньому матчі 10-го туру сезону 2012/13 проти «Аррасу» зіграла свій 100-й поєдинок за «Ліон» у французькому Дивізіоні 1. 30 вересня 2018 року в переможному (2:0) виїзному поєдинку 5-го туру чемпіонату 2018/19 проти «Родеза» провела свій 200-й матч у вище вказаному турнірі. Після завершення футбольної кар'єри своєї одноклубниці Соні Бомпастор, починаючи з сезону 2013/14 років стала капітаном команди. 13 квітня 2019 року в переможному (5:0) поєдинку 20-го туру чемпіонату 2018/19 проти «Парі Сен-Жермена» відзначилася своїм 100-м голом у футболці «Ліона» (реалізувала пенальті, що на 45-й хвилині встановив рахунок 3:0 на користь ліонського клубу[5][6]). Завдяки цій перемозі «Олімпік» оформив своє 17-те чемпіонство (для Венді воно стало 13-м). З 2006 по 2020 рік виграв чотирнадцять поспіль титулів національного чемпіонату, а також численні трофеї Челлендж де Франс. У 2010 році брав участь у фінальному матчі жіночої Ліги чемпіонів УЄФА, а в сезоні 2010/11 років допомогла «Ліону» виграти змагання. Выдзначилася першим голом у фіналі, в якому француженки перемогли (2:0) поэдинку проти «Турбіне» (Потсдам).
26 серпня 2020 року выдзначивлася переможним голом (1:0) у матчі півфіналу жіночої Ліги чемпіонів УЄФА 2019/20 проти «Парі Сен-Жермен»[7], щоб зрештою допомогти виграти турнір в сьомий раз у своїй кар'єрі.
Почала викликатися Федерацією футболу Франції з 2007 року, спочатку для того, щоб виступати за команду WU-19. Її викликав тренер Стефаном Пілар для двох товариських матчів 30 жовтня та 2 листопада проти однолітків з Англії. Згодом Стефан Пілард включив її до команди, яка брала участь у турнірі Ла-Манга 2008 року та в чемпіонаті Європи 2008 року, який проводився у Франції. Ренар виходить на поле в усіх трьох матчах, які її національна команда проводить в групі А. Француженки здобувають перемогу, нічию та поразку й набирають рівну кількість очок з Норвегією (4), але поступитися їм виходом до наступного раунду через гіршу різницю забитих та пропущених м'ячів. Навіть з приходом тренерський місток збірної WU-19 Жана-Мішеля Дегранжа, продовжує викликатися як на турнірі Ла-Манга 2009, так і на елітний етап кваліфікації чемпіонату Європи в Білорусі 2009 року, допомогає партнеркам по команді вийти до фінального етапу вище вказаного турніру. На останньому з вище вказаних турнірів Дегранж використовує її в трьох матчах групи А. У цих трьох матчах француженки здобувають 2 перемогами та нічию, виходять на перше місце, обійшовши Швейцарію з аналогічною різницею забитих м'ячів, яка зазнала поразки від Франції та Німеччини, але з гіршою різницею м'ячів. Проте у півфіналі збірна Франції WU-19 зазнала поразки від Швеції WU-19 (2:5). По завершенні чемпіонату Європи 2009 року Венді припиняє власін виступи в команді WU-19, в якій зігалом зіграла 18 матчів, при цьому 14 з них — у стартовому складі.
Тим часом Стефан Пілард, якому довірили очолити команду WU-20 років, який викликав Венді на товариського матчу зі Швейцарією (WU-19) 29 жовтня 2008 року, такаож зіграла з однолітками з Чилі, після чого приєднається до збірної, яка брала участь у чемпіонаті світу в Чилі 2008 року. Ренар виходить на поле в двох із трьох матчів групи B, де французька збірна проходить груповий етап разом із США. У чвертьфіналі Франція перемагає одноліток з Нігерії (3:2), а в півфіналі вони програли (1:2) Північній Кореї. Востаннє одягає футболку команди WU-20 5 травня 2010 року, Дегранж викликав захисницю на товариський матч проти одноліток зі Швейцарії, який завершився поразкою француженок з рахунком 1:2. Загалом за молодіжну жіночу збірну Франнції (WU-20) зіграла 7 поєдинків.
У 2011 році головний тренер жіночої національної збірної Франції Брюно Біні викликав Венді для участі в Кубку Кіпру. Дебютувала за національну команду на вище вказану команду 2 березня, в переможному (2:0) поєдинку проти Швейцарії. Також зіграла на кубку Кібру 2011 року ще в 3-х матчах, допомогла француженкам перемогти у матчі за 3-тє місце Шотландію (3:0). 20 листопада того ж року відзначилася своїм першим голом у футболці «блакитних», встановивши результат 5:0 у товариському матчі проти Мексики, в Фор-де-Франс на рідній Мартиніці. З тих пір Біні її регулярно викликав до національної команди, яка брала участь у чемпіонаті світу 2011 року в Німеччині, де француженки займають четверте місце, після поразки (1:2) від Швеції. Виступала на Кубку Кіпру 2012 року, де допомогла Франції виграти, на Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року, де вони втратили бронзову медаль після поразки від Канади (0:1), а на чемпіонаті Європи 2013 року в Швеції вибула у чвертьфіналі від Данії в серії післяматчевих пенальті після завершення основного часу (1:1). З вересня 2013 року була капітаном команди[8]. Її позбавили капітанької пов'язки після завершення Євро-2017, і зрештою Ренар змінила Амандін Анрі[9].
Після зміни на тренерському містку збірної Біні на Філіппа Бержеро влітку 2013 року, Ренар зіграла кваліфікаційні матчі чемпіонату світу 2015 року в Канаді, Кубку Кіпру 2014 року (де разом з командою завоювала другий титул) та Олімпіади в Ріо-2016, де національна команда в чвертьфіналі поступилася Канаді. З приходом на тренерський місток національної збірної Олів'є Ешуафні Венді грала на ШиБілівс Кап 2017 року, де Франція вперше виграла турнір, а також у трьох матчах групового етапу чемпіонату Європи 2017 року Нідерландів, де збірна Франції вибуває у чвертьфіналі від Англії.
Корін Дьякр, яка зайняла посаду головного тренера національної збірної з кінця серпня 2017 року, продовжує викликати Ренар на товариські матчі в рамках підготовки до чемпіонату світу 2019 року у Франції, де вона провела 100-й матч у футболці «блакитних» 6 квітня 2018 року у переможному (8:0) товариському матчі проти Нігерії. Дьякр також вирішує включити її до списку з 23 гравців, які будуть запрошені на домашній чемпіонат світу, оголошений Французькою федерацією 2 травня 2019 року[10]. На турніру Ренар виходить на поле в усіх п'яти зіграних матчах, відіграла вирішальну роль у своїй національної збірній й, не лише ефективно працювала в обороні, але й завдяки своєму високому зросту (187 см) також ефективно грала в штрафному майданчику команд-суперниць. Відзначилася двома м'ячами в першому матчі турніру, де Франція перемагає суперників з Південної Кореї (4:0), а в наступному стала автором голу, яка спочатку встановила рахунок у матчі спочатку 1:1, а потім й перемогу (2:1) над Норвегією (хоча й відзначилася автоголом)[1], фінішувавши на груповому етапі з пенальті, який встановив результат з Нігерією на 79-й хвилині. Француженки завершили груповий етап у групі А на першому місці. У 1/8 фіналу Франція зустрілася з Бразилією, обігравши її з рахунком 2:1 лише в додатковий час, а в чвертьфіналі зустрічаються з чинним чемпіоном світу Сполучених Штатів, де Ренар забиває м'яч головою на 81-й хвилині та відновила надію для «блакитних». На домашньому чемпіонаті світу Венді загалом відзначилася 4-ма голами, завдяки чому стала найкращою бомбардиркою своєї команди[11]. Однак американки здобули перемогу (2:1) й вибили Францію в 1/4 фіналу, таким чином повторивши результат чемпіонату світу 2015 року в Канаді.
Ренар фізично сильна, володіє хорошим темпом і технікою, здатна забивати потужні удари головою.
Клуб | Сезон | Ліга | Кубок | Конт. кубок | Інші | Загалом | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дивізіон | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
«Ліон» | 2006–07 | Дивізіон 1 | 2 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | — | 3 | 0 | |
2007–08 | 14 | 2 | 3 | 1 | 6 | 2 | — | 23 | 5 | |||
2008–09 | 19 | 2 | 3 | 0 | 4 | 0 | — | 26 | 2 | |||
2009–10 | 20 | 6 | 3 | 0 | 9 | 0 | — | 32 | 6 | |||
2010–11 | 20 | 2 | 3 | 0 | 9 | 3 | — | 32 | 5 | |||
2011–12 | 20 | 9 | 4 | 1 | 8 | 1 | — | 32 | 11 | |||
2012–13 | 13 | 3 | 6 | 2 | 7 | 3 | — | 26 | 8 | |||
2013–14 | 19 | 7 | 6 | 1 | 4 | 0 | — | 29 | 8 | |||
2014–15 | 21 | 10 | 4 | 1 | 4 | 1 | — | 29 | 12 | |||
2015–16 | 15 | 6 | 3 | 4 | 6 | 1 | — | 24 | 11 | |||
2016–17 | 16 | 6 | 4 | 0 | 8 | 2 | — | 28 | 8 | |||
2017–18 | 17 | 5 | 5 | 3 | 8 | 4 | — | 30 | 12 | |||
2018–19 | 17 | 8 | 4 | 2 | 9 | 4 | — | 30 | 14 | |||
2019–20 | 14 | 7 | 5 | 2 | 6 | 5 | 1[lower-alpha 1] | 0 | 26 | 14 | ||
2020–21 | 20 | 10 | 1 | 1 | 5 | 4 | — | 26 | 15 | |||
2021–22 | 3 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | — | 5 | 0 | |||
Усього за кар'єру | 250 | 83 | 55 | 18 | 95 | 30 | 1 | 0 | 401 | 131 |
Національна збірна | Рік | Матчі | Голи |
---|---|---|---|
Франція | 2011 | 13 | 1 |
2012 | 19 | 5 | |
2013 | 14 | 9 | |
2014 | 14 | 1 | |
2015 | 15 | 1 | |
2016 | 9 | 1 | |
2017 | 14 | 1 | |
2018 | 6 | 1 | |
2019 | 14 | 4 | |
2020 | 4 | 1 | |
2021 | 4 | 4 | |
2022 | 5 | 4 | |
Загалом | 131 | 33 |
# | Дата | Місце | Суперник | Рахунок | Результат | Змагання | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 20 листопада 2011 | Стад П'єр-Алікер, Фор-де-Франс, Мартиніка | Мексика | 5–0 | 5–0 | Товариський матч | |||||
2 | 1 березня 2012 | ГСЗ, Ларнака, Кіпр | Фінляндія | 1–2 | 1–2 | Кубок Кіпру 2012 | |||||
3 | 31 березня 2012 | Стад Жуль Дешазо, Гавр, Франція | Шотландія | 2–0 | 2–0 | кваліфікація Євро 2013 | |||||
4 | 19 липня 2012 | Стад Себастьєн Шарлеті, Париж, Франція | Японія | 2–0 | 2–0 | Товариський матч | |||||
5 | 28 липня 2012 | Гемпден-Парк, Глазго, Шотландія | Північна Корея | 4–0 | 5–0 | Літня Олімпіада 2012 | |||||
6 | 3 серпня 2012 | Швеція | 1–2 | 1–2 | |||||||
7 | 15 липня 2013 | Ідроттспарк, Норрчепінг, Швеція | Іспанія | 0–1 | 0–1 | Євро 2013 | |||||
8 | 19 липня 2013 | Лінчепінг Арена, Лінчепінг, Швеція | Англія | 3–0 | 3–0 | ||||||
9 | 20 вересня 2013 | Стад Робер Бобен, Бондуфль, Франція | Чехія | 1–0 | 2–0 | Товариський матч | |||||
10 | 25 жовтня 2013 | Стад П'єр Бріссон, Бове, Франція | Польща | 2–0 | 6–0 | ||||||
11 | 31 жовтня 2013 | Зонненсі, Рітцинг, Австрія | Австрія | 1–3 | 1–3 | кваліфікація чемпіонату світу 2015 | |||||
12 | 23 листопада 2013 | Ловеч, Ловеч, Болгарія | Болгарія | 0–5 | 0–10 | ||||||
13 | 0–6 | ||||||||||
14 | 27 листопада 2013 | ММАрена, Ле-Ман, Франція | 6–0 | 14–0 | |||||||
15 | 8–0 | ||||||||||
16 | 10 березня 2014 | ГСП, Нікосія, Кіпр | Нідерланди | 0–3 | 0–3 | Кубок Кіпру 2014 | |||||
17 | 19 вересня 2015 | Стад Осеан, Гавр, Франція | Бразилія | 1–0 | 2–1 | Товариський матч | |||||
18 | 16 липня 2016 | Стад Себастьєн Шареті, Париж, Франція | КНР | 2–0 | 3–0 | ||||||
19 | 1 березня 2017 | Тален Енерджі Стедіум, Честер (Пенсільванія), США | Англія | 1–2 | 1–2 | ШиБілівс Кап 2017 | |||||
20 | 10 листопада 2018 | Альянц Рив'єра, Ніцца, Франція | Бразилія | 3–0 | 3–1 | Товариський матч | |||||
21 | 7 червня 2019 | Парк де Пренс, Париж, Франція | Південна Корея | 2–0 | 4–0 | чемпіонат світу 2019 | |||||
22 | 3–0 | ||||||||||
23 | 17 червня 2019 | Руазон-Парк, Ренн, Франція | Нігерія | 0–1 | 0–1 | ||||||
24 | 28 червня 2019 | Парк де Пренс, Париж, Франція | США | 2–1 | 2–1 | ||||||
25 | 27 листопада 2020 | Стад де Рудуру, Генгам, Франція | Австрія | 1–0 | 3–0 | кваліфікація чемпіонату Європи 2021 | |||||
26 | 20 лютого 2021 | Стад Сен-Симфор'єн, Мец, Франція | Швейцарія | 1–0 | 2–0 | Товариський матч | |||||
27 | 23 February 2021 | 1–0 | 2–0 | ||||||||
28 | 2–0 | ||||||||||
29 | 17 вересня 2021 | Пампелопоннісіако, Патри, Греція | Греція | 0–10 | 0–10 | кваліфікація чемпіонату світу 2023 | |||||
30 | 16 лютого 2022 | Стад Осеан, Гавр | Фінляндія | 3–0 | 5–0 | Турно дю Франс 2022 | |||||
31 | 5–0 | ||||||||||
32 | 22 лютого 2022 | Нідерланди | 1–0 | 3–1 | |||||||
Станом на 23 лютого 2022[15] |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.