Loading AI tools
місто в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ветлу́га (марій. Юр) — місто (з 1778) Нижегородської області Росії. Адміністративний центр Ветлузького муніципального району.
місто Ветлуга | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Нижньогородська область | |||
Муніципальний район | Ветлузький район | |||
Код ЗКАТУ: | 22218501000 | |||
Код ЗКТМО: | 22618101001 | |||
Основні дані | ||||
Час заснування | 1606 | |||
Населення | 8470 человек (2016) | |||
Площа | 7 км² | |||
Поштові індекси | 606860 | |||
Телефонний код | +7 83150 | |||
Географічні координати: | 57°51′20″ пн. ш. 45°46′52″ сх. д. | |||
Висота над рівнем моря | 110 м | |||
Мапа | ||||
| ||||
|
Місто розташоване на правому підвищеному березі річки Ветлуги, при впадінні в неї річки Красниці, за 47 км на північ від залізничної станції Урень на новій лінії Транссибу. Через місто проходить автодорога Р157 Урень — Котлас.
Населений пункт був заснований в 1636 рік у (за іншими даними — в XIII столітті). Статус міста отримав в 1778 рік у. Місто було адміністративним центром найбільшого в Поветлужьї повіту[1].
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 120,8 тис. люд.
Місто Ветлуга є одним із стародавніх поселень на річке Ветлугі. Вважається, що на цьому місці в XIII століття правителем марійського Ветлузького князівства (розташовувалося на заході Марійського краю) було засновано місто Юр.
Точний час заснування і місцезнаходження міста не відомо. Більшість істориків вважає, що воно знаходилось у лівобережній низькою заболоченій частині Поветлужье на березі річки Юр'ївка (притоці річки Ветлуги) поблизу місця розташування сучасного міста Ветлуги. За іншою версією, місто Юр знаходився на правому (високому) березі Ветлуги в точності на місці розташування сучасного міста.
Відомо, що в 1280-х роках кугуз Бай зміцнив вже існувала до того моменту селище Юр. У той час місто було одним з основних укріплених пунктів князівства. Через Поветлужье проходив з півночі на південь дуже важливий сухопутно-водний шлях з Північна Двіни на басейн Волгу. Через місто також проходила з заходу на схід велика сухопутна дорога з костромських земель в марійські.
У XIV столітті Ветлузький кугуз Ош Пандаша об'єднав родову знати, залучив на свій бік татар і в ході дев'ятнадцятирічної війни розбив Галич-мерського князя Андрія Федоровича.
У січні 1468 рік а рать галицьких князів під начальством князя Семена Романовича Ярославського, який діяв за наказом Великого князя московського Івана III Васильовича, завоювала місто[2].
"Послав на черемису князя Семена Романовича, а з ним багатьох дітей боярських двору свого; і совокупівшеся, вси пойдоша з Галича на Николин день, Грудень 6, і пойдоша ліски без шляху, а зима була велми студена. Тоя ж зими генваря 9, на Хрещення Господнє, рать великого князя прийшов в землю черемісскую, і багато зла учініша мешканця того краю людей ізсекоша, а інших у полон поведоша, а інших ізожгоша; а коні їх і всяку живність, чого не можна з собою имати, то все ізсекоша; а що було живота їх, то все взяша, і повоеваша всю землю ту, а досталь пожгоша, а до Казані за єдиний день не доходили і, возвратівшеся, приидоша до великого князя вси здорові. "
"І була убивства людська велика, і кровьмі поліяся варварська земля; блату і нетрі, і озера і річки намостішаяся черемісскімі кістьми ".
Юр був зруйнований і спалений повністю. Прилегла місцевість була спустошена, залишалася малонаселеній кілька десятиліть. Поступово вона заселялася російськими переселенцями, які заснували поблизу цього місця кілька сіл.
У першій половині XVII століття правобережжі Ветлуги вже було заселено російськими, де між іншими селами існувала село Шулепнікова Ветлузького волості Костромського намісництва. В 1606 рік у Дозорець Іван Ситін і Михайло Тюхін засвідчили на цьому місці Воскресенський цвинтар і село Щуплікову (в пізніших документах — Щупліно, Щулепніково). В 1637 рік у село була подарована царем Михайлом Федоровичем княжні Мстиславській. З будівництвом в першій половині XVIII століття церкви село отримує нове ім'я: Верхнє Воскресіння.
В 1778 рік у село було куплено дійсним таємним радником Костромським генерал-губернатором Олексієм Петровичем Мельгунова за 8600 рублів разом з усім майном і населенням, що складається з 82 душ чоловіків (рахунок вівся тільки чоловічого населення). За Указом Катерини II від 5 (18) вересня 1778 рік а село було перетворено в Повіт (Росія) Ветлугу (Костромське намісництво, Унженскому провінція ). Сам Мельгунов і попросив для колишнього свого села статус міста.
Але в народі є інша легенда про те, як Верхнє Воскресенське стало містом Ветлугу. Нібито жителі села, затіявши перетворити його в місто, послали делегацію бити про те чолом матінці-імператриці. Прийняв їх Потьомкін, обіцяв задовольнити прохання з умовою, що вони в своїх сільських костюмах і постолах станцюють «російського» перед Катериною. Ветлужане протанцювали на палацовому паркеті, цариця, вдосталь посміявшись, підписала указ про заснування міста Ветлуги. З тих пір пішов вислів «Ветлузького личакарі виплясалі Ветлугу».
Під час Уренського заколоту місто з 29 серпня по 4 вересня 1918 року перебуває під владою заколотників.
1856[3] | 1897[3] | 1913[3] | 1931[3] | 1939[3] | 1959[4] | 1970[5] |
---|---|---|---|---|---|---|
3000 | ↗5200 | ↗6400 | ↘5900 | ↗8100 | ↗10 016 | ↘9817 |
1979[6] | 1989[7] | 1992[3] | 1996[3] | 1998[3] | 1999[8] | 2000[3] |
↗10 048 | ↗10 190 | ↗10 200 | →10 200 | ↗10 400 | ↘10 298 | ↘10 200 |
2001[3] | 2002[9] | 2003[3] | 2005[3] | 2006[3] | 2007[3] | 2008[10] |
↘10 100 | ↘9641 | ↘9600 | ↘9400 | →9400 | →9400 | ↘9386 |
2009[10] | 2010[9] | 2011[10] | 2012[11] | 2013[12] | 2014[13] | 2015[14] |
↗9413 | ↘8954 | ↗8959 | ↘8800 | ↘8730 | ↘8555 | ↘8503 |
2016[15] | 2017[16] | |||||
↘8470 | ↗8501 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.