![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/M2A4_mine_M6A1_fuze.jpg/640px-M2A4_mine_M6A1_fuze.jpg&w=640&q=50)
Вистрибуюча міна
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вистрибуюча міна — це протипіхотна міна, розроблена для використання на відкритих площах. Після спрацювання детонатора, невеликий заряд вистрілює тіло міни на висоту 0,9–1,2 метри у повітря, де вибухає головний заряд який розкидає осколки приблизно на рівні талії
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/M2A4_mine_M6A1_fuze.jpg/640px-M2A4_mine_M6A1_fuze.jpg)
Під час Другої світової війни німці широко використовували міну S-mine. Іншими країнами які використовували вистрибуючі міни були США, СРСР, В'єтнам та країни колишньої Югославії. Китай та Італія також випускали їх. Деякі міни можна було використовувати у стандартний 60 мм фугасний мінометний снаряд з покращеним дистанційним детонатором який активувався зарядом.
Такі міни дорожчі за звичайні протипіхотні міни і їх не можна просто розкидати на землі. Їх потрібно приховати у землі, вони підходять для встановлення засідок, але повинні мати натяжний шнур. У конструкції міни використано багато сталі, тому їх легше знайти металошукачами. Проте, на тому ж полі можна встановити міни з мінімальною кількістю металу, які важко розмінувати.