Вогнемет
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вогнеме́т — це далекобійний запальний пристрій, призначений для створення контрольованого струменя вогню[1][2]. Вперше застосовані Візантійцями у VII столітті н. е., вогнемети почали широко використовуватися в новітній час під час Першої світової війни, та більш масово під час Другої світової війни як тактична зброя проти укріплень.
Більшість військових вогнеметів використовують рідке паливо, зазвичай бензин або дизель, а комерційним вогнеметами здебільшого є паяльними лампи, які використовують газове паливо, таке як пропан; гази є безпечнішими для цивільного використання, тому що їх полум'я має меншу масову витрату та швидше розсіюється, а також їх легше загасити, коли це необхідно.