Володава - Wikiwand
For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Володава.

Володава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володава
Włodawa

Герб Володави Прапор Володави
Основні дані
51°33′ пн. ш. 23°33′ сх. д. / 51.550° пн. ш. 23.550° сх. д. / 51.550; 23.550
Країна
 Польща
Регіон Люблінське воєводство
Магдебурзьке право 1534
Площа 17,97 км²
Населення 13798 (2011)[1]
· густота 754 (2008[2]) осіб/км²
Водойма Włodawkad, Західний Буг
Телефонний код (48) 82
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LWL
GeoNames 755474
Поштові індекси 22-200
Міська влада
Вебсторінка um.wlodawa.pl
Мапа


CMNS: Володава у Вікісховищі

Волода́ва (пол. Włodawa) — місто в східній Польщі, на річці Бугом і Володавкою, на горбочку[3]. Адміністративний центр Володавського повіту Люблінського воєводства.

Історія

Найдавніша історія та середньовіччя

Влодава чи Володава була найбільш висунутим на північ містом на західному кордоні Русі, які літопис уперше згадує по навалі Батия. Розташована в місці впадіння річки Влодавки до Бугу. 1242 р., дізнавшись, що татарське військо переможно повертається з Угорщини, «Данило зачинив Холм і поїхав до брата свого Василька, взявши з собою митрополита Кирила. Татари спустошили все до Володави і по озерах багато зла вчинили». Досі залишається не з’ясованим точне розташування городища давньоруського часу у Володаві. Воно могло розташовуватися на одному з узвиш над Бугом (над вул. Підзамчя) Це могло бути місце сучасної школи, ділянка недобудованої споруди по вул. Кляшторній, ділянка узвишшя над нижньою течією Влодавки на схід від вулиці Підзамчя. Надзвичайно зручне місце також між вулицями Кривою та Вейською – тут наразі пункт відстою вантажівок. Саме ця ділянка найближче до гирла р. Влодавки [4][5].


В часи Другої Речі Посполитої

Православна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Володаві. Фото 2019 р.
Православна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Володаві. Фото 2019 р.

У міжвоєнний час і під час окупації у православній церкві Володави диригував хором кол. солдат УНР Прокоп Вовнюк[6].

У часи Другої світової війни

За часів нім. окупації, як зазначали селяни у дописі до «Малих друзів», ч. 6, 1941.,[3], «є Народня і Торговельна Школа, Церква, Союз КОоператив, українські крамниці, У.Д.К., Господинська Школа».

У часі Другої світової війни у Володаві працювали українські школи, були організовані драматичні гуртки, хори і кооперативи. Відроджувалося церковно-релігійне життя раніше забороненого українського православ'я. Володавська церква була свідком відправ хіротонії професора Огієнка, у майбутньому митрополита Іларіона. На теренах Володавщини діяла мережа ОУН, розбудована Дмитром Перешлюгою, який загинув пізніше від рук гестапівців.

У місті діяв Український Допомоговий Комітет під керівництвом Олега Залізняка, а також активно розвивався Повітовий Союз Кооперативів і працювала єдина на цих землях українська середня торговельна школа.

В 1939—1940 роках, рятуючись від переслідування і репресій, у Володаві перебував відомий поет і діяч визвольного руху Дяченко Михайло Васильович.

До операції «Вісла» місто мало значну українську громаду, яка в кінці 1940-х рр. була насильницьки звідси виселена.

Будинок колишньої повітової комендатури MO (вул. Пілсудського, 14) - об'єкт спільної акції АК-УПА у Володаві. Фото 2019 р.
Будинок колишньої повітової комендатури MO (вул. Пілсудського, 14) - об'єкт спільної акції АК-УПА у Володаві. Фото 2019 р.
Будинок колишнього УБ у Володаві - об'єкт спільноії акції АК і УПА (вул. Пілсудського, 51). Фото 2019 р.
Будинок колишнього УБ у Володаві - об'єкт спільноії акції АК і УПА (вул. Пілсудського, 51). Фото 2019 р.

22 жовтня 1946 р., завдяки розвідувально-організаційній співпраці польського та українського підпілля було здійснено напад на УБ в Влодаві. Вдалося вдертися в в'язницю та звільнити біля 100 в'язнів. Напад здійснив відділ ВІН Леона Трашкевича «Яструба» разом з клькома бойовиками СБ УПА[7]. У вівторок ввечері, 22 жовтня 1946 р. попередньо викрадені машини в'їхали до Володави. Тут перед ринком зробили коротку зупинку Албін Бойчук «Лев», Здислав Погоновський «Шакал» і два інших партизани зникли в мороку. Їх завданням будо зайняття та знищення телефонічної централі. Машини рушили далі. Вже на ринку, «Яструб», який їхав в першій машині побачив УБека, який йшов назустріч. Ним виявився Леон Зуб'як, один з тих, хто брав участь в облаві і його арешті в Липняку. УБ-ека застрілили в машині. Після цього колонна поїхала в напрямку повітової комендатури MO (вул. Пілсудського, 14), яку було здобуто без бою. Цьому сприяла повна несподіванка. Три машини, які під'їхали так офіціально під будинок в уяві міліціонерів могли бути лише колонною війська. ВІН-івці швидко їх роззброїли і передали під охорону семи партизанів, а машини переїхали далі під будинок УБ (вул. Пілсудського, 51). Партизани увійшли до їдальні, де обідали УБеки. «Яструб» наказав підняти руки. Один УБек втік, інших почали стріляти. Партизани увірвалися до головного приміщення, де знаходилися в'язні (переважно українці) та випустили їх. З другого поверху будівлі до партизанів полетіли гранати. В цей час польське військо прийшло на допомогу УБекам, тож партизани залишили Володаву.

Як зізнавався потім член українського підпілля Іван Беланчук, арештований УБ, у цій акції разом з польським відділом Леона Тарашкевича «Яструба» взяли участь чотири українських партизани, приділених референтом СБ 1–го району Степаном Шевчуком «Максимом». Навіщо полякам була потрібна допомога українців? Володавське УБ було єдиним на той час у Люблінському воєводстві відділом де майже 30 % особового складу становили українці, імовірно деякі з них співпрацювали з ОУН. На зламі 1945/46 рр. українське підпілля мало детальні дані щодо працівників Володавського УБ, що свідчить про наявність агентури всередині цієї організації. Відповідно українці мали запобігти розстрілу своїх агентів, а також виявити та ліквідувати працюючого тут дезертира з лав ОУН В. Федченка. Дійсно, під час цього нападу Федченка було ліквідовано[8].

В місті розташований військовий цвинтар, де поховані солдати польської армії, які загинули у вересневій компанії 1939 р. Серед них підляські українці. Окрім того тут влаштовано символічну могилу Леона Тарашкевича «Яструба», який здійснив спільну з УПА акцію на УБ у Володаві. В місті також знаходиться цвинтар вояків Червоної армії, серед яких також багато українців.

У часи Польської народної республіки

На початку червня 1947 р.в рамках акції «Вісла» розпочато депортацію у Володавському повті. До 26 червня 14 транспортами вивезено 3784 осіб з 33 населених пунктів. Під кінець 5 липня з самої Володави вивезено 28 родин. Загалом, з Володавського повіту (станція Буг Володавський) — 23 транспортами вивезено 1855 родин (6541 особу)[8].

Сучасна Володава

20 листопада 2013 року у Володаві відбувся концерт з нагоди вшанування пам'яті 75-х роковин руйнування православних церков на Холмщині й Південному Підляшші. Урочистий концерт відкрив Григорій Купріянович — голова Українського товариства.

  • Лист Українського Кооперативного Союзу у Володаві. 1941 рік.
    Лист Українського Кооперативного Союзу у Володаві. 1941 рік.
  • Символічна могила командира АК-ВІН Леона Терашкевича "Яструба"- учасника спільної акції з УПА на УБ у Володаві. Володава, військовий цвинтар. Фото 2019 р.
    Символічна могила командира АК-ВІН Леона Терашкевича "Яструба"- учасника спільної акції з УПА на УБ у Володаві. Володава, військовий цвинтар. Фото 2019 р.
  • Символічна могила командира АК-ВІН Леона Терашкевича "Яструба"- учасника спільної акції з УПА на УБ у Володаві. Володава, військовий цвинтар. Фото 2019 р.
    Символічна могила командира АК-ВІН Леона Терашкевича "Яструба"- учасника спільної акції з УПА на УБ у Володаві. Володава, військовий цвинтар. Фото 2019 р.

Персоналії

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 6647 1270 4837 540
Жінки 7151 1187 4472 1492
Разом 13798 2457 9309 2032

Примітки

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. а б http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96-%D0%A7.6-1941-%D1%80..pdf
  4. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші | ХайВей. h.ua. Процитовано 2016-06-17. 
  5. Парнікоза, Іван. Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм. h.ua/ (українська). Хайвей. 
  6. Парнікоза, Іван. «І пам’ятай синку на мій Київ не йди!» – роздуми над біографією козака УНР Прокопа Вовнюка. https://expedicia.org (українська). ДУ НАНЦ. 
  7. Zajączkowski, Mariusz (2016). Pod znakiem króla Daniela OUN-B i UPA na Lubelszczyźnie 1944–1950 (Polski). Lublin-Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej. с. 239–240. 
  8. а б Парнікоза, Іван (28.04.18). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 9. Депортації та порозуміння. http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Процитовано 28.04.18. 
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Посилання



{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Володава
Listen to this article