Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вороньки (Лубенський район)
село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вороньки́ — село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 2000 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Вороньківська сільська рада.
Remove ads
Географія
Село Вороньки знаходиться на березі річки Многа, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Пізники, нижче за течією на відстані 0,5 км розташовані села Мелехи та Городище.
Через село проходить автомобільна дорога Т 1714.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Вперше згадуються в 1641. В першій половині XVII століття входили до володінь Яреми Вишневецького. За переписом 1647 р. в селі налічувалось 145 господарств і 1 млин.
В 1648—1782 рр. входили до складу Городиської сотні Лубенського полку[1]. В XVIII столітті в селі було збудовано церкву Різдва Богородиці.
М. А. Милорадович вважав Вороньки своєю батьківщиною та родинним маєтком.[2]
Станом на 1886 рік Вороньки були центром Вороньківської волості у Лохвицькому повіті.
Населення у Вороньках за 1875-1878 роки:
- козаки;
- селяни (державні, поземельні, тимчасово зобов'язані);
- війнськовослужбовці (солдати, відставні солдати, побілетні солдати, відставні унтерофіцери);
- дворяни;
- священнослужителі (священники, паламарі або пономарі).
Початок XX століття
У період 1909—1913 років село Вороньки мало статус містечка з двома діючими православними церквами.
Церква Христового Різдва. Священник — Михайло Окороков, писар — Петро Рибас.
Церква Різдва Богородиці. Священник — Дмитрій Чиясевський, писарі — Микола Юр та Олександр Прилепкін.
Жителі Вороньків того часу переважно ділилися на дві соціальні групи — козаки та селяни. Інколи у метричних книгах цього періоду можна зустріти міщан, ще рідше військовослужбовців.
Шлюби брали здебільшого з односельцями, але зустрічаються молоді із сусідніх сіл (наприклад, с. Пізники, с. Мелехи, с. Городище, с. Загребелля). За тодішніми традиціями, наречений одружувався у селі нареченої, якщо був з іншого села, а вже будував нову сім'ю у себе вдома, тому локації записів про шлюб молодят та народження їх дітей можуть різнитися.
Серед народжених немовлят зустрічаються близнята (двійні), однак 25 лютого 1913 року у сім'ї Петра Прокопієва Риженка та його дружини Євдокії Феодотової народилась трійня, що є великою рідкістю. Дітям дали імена Феодот, Марина та Євдокія. Хрестини були наступного дня 26 лютого 1913 року у Церкві Різдва Богородиці.
Remove ads
Об'єкти соціальної сфери
Село має 5 магазинів, 2 бари. Діють школи, дитячий садок, ПТУ. Стадіон (на горі). Будинок культури, який розташований у приміщенні місцевого клубу.
Промисловість
- цегельний завод,
- ПП «Олійниця»,
- млин.
Інфраструктура
Міст (сполучає правий і лівий берег Вороньків).
Релігія
В селі дві церкви — московська православна і євангелістська, два кладовища.
Пам'ятки
- Будинок провіантського складу (Вороньки) початок XIX століття.
Відомі люди
- Ващенко Василь Федотович (1850—1918) — фахівець у галузі бджільництва.
- Довгошей Микола Іванович (22.09.1935 — 20.07.2004) — професор Ужгородського державного університету, заслужений винахідник України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки.
- Маркевич Григорій Іпатійович (1849—1923) — український літератор і фольклорист, книговидавець, культурно-освітній і громадський діяч у Полтаві.
Remove ads
Галерея
- Могили І.П.Січкаря, Є.Д.Курило
- Пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам
- Братська могила радянських воїнів
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads