![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Sweden_relief_location_map.jpg/640px-Sweden_relief_location_map.jpg&w=640&q=50)
ГЕС Stensjöfallet
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
ГЕС Stensjöfallet — гідроелектростанція у центральній частині Швеції, в провінції (лені) Ємтланд. Розміщена вище від ГЕС Kvarnfallet (19 МВт) й становить верхній ступінь у каскаді з двох станцій на річці Stensjöån (у нижній течії після озера Rorvattnet носить назву Rörvattenån), яка дренує гірський район поблизу норвезького кордону та впадає справа в озеро Hotagen (частина течії річки Harkan, лівої притоки Індальсельвен).
ГЕС Stensjöfallet | |
---|---|
63°58′28″ пн. ш. 13°52′53″ сх. д. | |
Країна |
![]() |
Стан | діюча |
Річка | Stensjöån |
Каскад | каскад на Stensjöån |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1968 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 95 МВт |
Середнє річне виробництво | 205 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 318 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Основні споруди | |
Висота греблі | 20 м |
Власник | Fortum |
Оператор | E.ON Sveriged |
Мапа | |
![]() |
Накопичення ресурсу для роботи станції здійснюється завдяки зведеній на Stensjöån греблі висотою 20 метрів, котра утримує водосховище Stor-Stensjön. Воно має площу поверхні 9 км2, глибину до 29 метрів та об'єм 173 млн м3.[1] Окрім власного стоку, сюди надходить додатковий ресурс, який подається по тунелю із озера Sarvesgaisenjaure (природним шляхом дренується до Stensjöån через ліву притоку останньої, яка впадає в неї нижче греблі водосховища Stor-Stensjön).
Від головного сховища вода прямує через прокладений у правобережному гірському масиві головний дериваційний тунель, до якого також під'єднане водосховище Ned Lill-stensjön, чия гребля розташована на Stensjöån дещо нижче за Stor-Stensjön. За 8 км на схід від останнього на поверхні розташована наземна трансформаторна підстанція, тоді як машинний зал споруджений у підземному виконанні. В ньому розміщене турбінне обладнання типу Френсіс загальною потужністю 95 МВт, яке працює з напором у 318 метрів — найбільший показник серед усіх шведських гідроелектростанцій. За рік станція Stensjöfallet забезпечує виробництво 205 млн кВт-год електроенергії.[2][3][4]
Відпрацьована вода повертається по відвідному тунелю (на завершальній ділянці відкритому каналу) завдовжки майже 4 км назад до річки Stensjöån незадовго перед початком озера Rorvattnet.
За два роки після спорудження станції її продуктивність різко впала. Як з'ясувалось, хоча траса в основному проходить через граніти, проте на одній з ділянок зустрілась велика маса глинистих порід. Покриття стін із торкрет-бетону не змогло втримати останні, що призвело до потрапляння в тунель 2500 м3 матеріалу. Для ліквідації проблеми довелось у загрозливому місці укріпити стінки армованим бетоном.[5]