Гамб'є

Гамб'є (фр. Îles Gambier) — група невеликих островів Французької Полінезії в південно-східній частині архіпелагу Туамоту. Досить часто острови Гамб'є розглядаються як окрема від Туамоту група островів у зв'язку з культурною та лінгвістичною спорідненістю з Маркізькими островами, а також подібністю геологічної структури (острови цієї групи вулканічного походження, тоді як архіпелаг Туамоту — група атолів). Атол Темое часто прирівнюється до островів Гамб'є.

Гамб'є
таїт. Te ta’amotu nō Ma’areva mā
Карта
Географія
23°08′24″ пд. ш. 134°56′24″ зх. д.
Акваторія	Тихий океан
Група островів	Острови Туамоту-Гамб'єd
Площа	31 км²
Найвища точка	441 м
Країна
Франція
Адм. одиниця	Gambierd
Населення	1337 осіб (2007)
Гамб'є Гамб'є (Французька Полінезія)
Гамб'є у Вікісховищі

Географія

До складу архіпелагу Гамб'є входить чотири великих острови та 10 моту, що з'єднані загальною лагуною:

• острів Мангарева
• Тараваї
• Акамару
• Аукена
• Ангакауітаї
• Камака
• Макароа
• Мануї
• Тотегегіє
• Темое
• Моту-О-Арі

а також адміністративно до їх складу належать чотири острови групи атолів Актеон:

• Ваханга
• Матуреівавао
• Тенараро
• Тенарунга

Також до складу архіпелагу Гамб'є входить ряд окремих островів: Марутеа, Марія і Моране. Більшість островів архіпелагу Гамб'є вулканічного походження і є частиною колись існуючого кратера вулкану. Інша частина архіпелагу має коралове походження. Найвища точка архіпелагу — г. Дафф на о-ві Мангарева (441 м).

Клімат на островах Гамб'є тропічний. Найнижча температура (15 °C) спостерігається в липні та серпні

Аукена

Лаґуна островів Ґамб'є

Історія

Перші поселенці — полінезійці, з'явилися на островах Гамб'є приблизно у 1200 р. до н. е.; дісталися вони туди, ймовірно, з Маркізьких островів. Першим європейцем, який відкрив архіпелаг, був британський капітан Джон Вілсон з Лондонського місіонерського товариства. Він пропливав повз архіпелаг у 1797 році на кораблі «Дафф». Архіпелаг Джон Вілсон назвав архіпелаг в честь капітана Гамб'є, який підтримав експедицію. З 1834 по 1871 роки на островах висаджувалися католицькі місіонери. На початку XX століття відбулися значні зміни в інфраструктурі: збудовано дороги, кам'яні будинки, церкви. Французький протекторат поширився на острови у 1871 році.

Ядерні випробування

Острови Гамб'є свого часу виступили матеріально-технічною базою для французьких ядерних випробувань, що здебільшого відбувалися на острові Муруроа. Французькі військові провели ряд робіт для створення глибоководних судноплавних каналів. Незабаром було зафіксовано значний рівень інтоксикації, внаслідок чого у місцевих жителів розвинулася сигуатера.

Посилання

• (англ.) Інформація про острова [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
• (англ.) Death of a People. Місіонери на островах Гамб'є