Гаспар Монж
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=
Гаспар Монж | |
---|---|
Gaspard Monge | |
Народився |
9 травня 1746(1746-05-09) Бон |
Помер |
28 липня 1818(1818-07-28) (72 роки) Париж |
Поховання | Пантеон, Пер-Лашез[1] і Gaspard Monge's mausoleumd |
Країна | Франція |
Діяльність | математик, політик, фізик, викладач університету, інженер, хімік, Chargé de mission, Chargé de mission, педагог |
Alma mater | Політехнічна школа |
Галузь | математика, геометрія |
Заклад |
Паризький університет Політехнічна школа Королівська інженерна школа в Мезьєріd Інститут Єгипту[2] |
Посада | професор |
Аспіранти, докторанти |
Жан-Віктор Понселе Joseph Diez Gergonned |
Членство |
Паризьке філоматичне товариствоd[3] Французька академія наук[4] Прусська академія наук[5] масонство[6] Society of 1789d[7] Туринська академія наук[8] |
Війна | Велика французька революція, Campaigns of 1796 in the French Revolutionary Warsd і Єгипетська кампанія Наполеона |
Відомий завдяки: | Теорема Монжа |
Брати, сестри | Louis Monged |
У шлюбі з | Marie-Catherine Monged |
Нагороди | |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Гаспар Монж у Вікісховищі |
Гаспа́р Монж (фр. Gaspard Monge; нар. 9 травня 1746, Бон[9], Бургундія — пом. 28 липня 1818, Париж) — відомий французький математик, громадський діяч, член Паризької академії наук.
Гаспар Монж народився в Боні в родині з дуже обмеженим матеріальним станом, навчався в місцевій школі. Виявивши великі здібності, він став викладачем фізики, коли йому не виповнилось ще й 16 років[10]. Незмінними об'єктами його інтересів були геометрія й креслення. Випадково один військовий інженер звернув увагу на надзвичайні здібності хлопчика і постарався влаштувати йому доступ до занять у Мезьєрську школу військових інженерів, яка в той час була найпопулярнішою у Європі[11]. Тут Монж познайомився з професорами Шарлем Камю й Шарлем Боссю, що досить швидко оцінили його математичний талант і допомогли йому в проходженні курсу школи, яку він закінчив настільки швидко, що вже в 1768 році став у цій школі професором математики.
У Мезьєрі Монж розробив новий розділ математики, відомий відтоді як «нарисна геометрія», яка стала одним із основних розділів у системі технічної підготовки інженерів. 1780 року був обраний членом Академії наук, а в 1783-му, залишивши школу в Мезьєрі, переїхав у Париж, де прийняв кафедру. Для Академії він написав трактат із статики, що застосовувався як навчальний посібник протягом багатьох років у ряді технічних навчальних закладів Франції[11].
Помер 28 липня 1818 року в Парижі. Похований на кладовищі Пер-Лашез, згодом рештки перенесені до Пантеону.
Його ім'я внесено у список найвидатніших учених Франції, що викарбуваний на першому поверсі Ейфелевої вежі.
На його честь названо астероїд 28766 Монж[12] та кратер на видимому боці Місяця[13].
- Traité élémentaire de statique. Paris (1848)
- Géométrie descriptive. Paris (1847)
- Application de l'analyse à la géométrie. Paris (1850)
- www.accademiadellescienze.it
- Gaspard Monge (1746—1818) [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] // A Short Account of the History of Mathematics (4th edition, 1908) by W. W. Rouse Ball. (англ.)
- " Bientôt, ils lui confièrent, malgré sa jeunesse, une chaire de physique qu'il occupa jusqu'à l'été de 1764. " extrait de: Louis de Launay, Un grand français, Monge, Fondateur de l'École polytechnique [Архівовано 18 травня 2011 у Wayback Machine.], éditions Pierre Roger, 1933
- Arafo F. О Монже. Биография знаменитых астрономов, физиков и геометров / Arafo F. О Монже пер. с франц. — Т. І. — СПб, 1858. — С.499-589
- Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- François Pairault, Gaspard Monge, le fondateur de Polytechnique, Tallandier, Septembre 2000
- Jean-Pierre Callot, Histoire de l'École polytechnique, Stock, 1975
- Le Paris des polytechniciens. Des ingénieurs dans la ville. Collection Paris et son patrimoine. Édité pour le bicentenaire l'école polytechnique. 1994.
- Монж Гаспар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)