![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Grave_relief_of_Dexileos%252C_son_of_Lysanias%252C_of_Thorikos_%2528Ca._390_BC%2529_%25284454389225%2529.jpg/640px-Grave_relief_of_Dexileos%252C_son_of_Lysanias%252C_of_Thorikos_%2528Ca._390_BC%2529_%25284454389225%2529.jpg&w=640&q=50)
Героїчна нагота
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Героїчна нагота або ідеальна оголеність — концепція в антикознавстві, яка описує нереалістичне використання наготи в класичній скульптурі для показу фігур, які можуть бути героями, божествами або напівбожественними істотами. Ця конвенція почалася в архаїчній і класичній Греції та продовжилася в елліністичній і римській скульптурі. Існування або значення такої конвенції є предметом наукових дискусій.
Героїчна нагота | |
![]() | |
Джерело натхнення | Давньогрецькі скульптури |
---|---|
Зображує | оголеність |
Гештег | heroicnudity |
![]() |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Grave_relief_of_Dexileos%2C_son_of_Lysanias%2C_of_Thorikos_%28Ca._390_BC%29_%284454389225%29.jpg/640px-Grave_relief_of_Dexileos%2C_son_of_Lysanias%2C_of_Thorikos_%28Ca._390_BC%29_%284454389225%29.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/10/Achilles_by_Lycomedes_Louvre_Ma2120.jpg/640px-Achilles_by_Lycomedes_Louvre_Ma2120.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/90/Rome-MuseeCapitole-GladiateurBlesse.jpg/640px-Rome-MuseeCapitole-GladiateurBlesse.jpg)
У давньогрецькому мистецтві воїни на рельєфах і розписних вазах часто зображувалися оголеними в бою, що насправді не було грецьким звичаєм та не було характерним і в інших контекстах. Ідеалізовані юнаки (але не жінки) були зображені у вигляді фігур-куросів, а культові зображення в храмах деяких чоловічих божеств також були оголеними. Пізніше портретні статуї заможних громадян, зокрема римських імператорських сімей, отримали ідеалізовані оголені тіла; тоді це включало й жінок. Тіла завжди були молоді й атлетичні; старі тіла ніколи не показувалися. Пліній Старший відзначав упровадження в Римі грецького стилю.
Картина Аньоло Бронзіно «Портрет Андреа Доріа в образі Нептуна» (бл. 1530) та статуя Мікеланджело «Давид» (1501—1504) були рідкісними прикладами героїчної наготи епохи Відродження. Конвенцію іноді відроджували в неокласичному мистецтві, наприклад, статуя Антоніо Канови, яка зображує Наполеона в образі Марса-миротворця (1802—1806).