Гніздичів

селище Гніздичів
Герб Гніздичева	Прапор Гніздичева
	Монастир Св. ГерардаМонастир Св. Герарда
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Гніздичівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46100010010050983
Основні дані
Засновано	Гніздичів у документах XVII ст подекуди вже згадується як містечко. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462 року.
Статус	із 2024 року
Площа	5.76 км²
Населення	▼ 3983 (01.01.2022)
Густота	726,2 осіб/км²;
Поштовий індекс	81740
Телефонний код	+380 3239
Географічні координати	49°20′14″ пн. ш. 24°06′19″ сх. д.
Водойма	Річка Стрий ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Гніздичів
	До райцентру:
- фізична:	27 км
	До обл. центру:
- залізницею:	65 км
- автошляхами:	80 км
Селищна влада
Адреса	81740, Львівська обл. Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 7
Вебсторінка
Карта
	Гніздичів
	Гніздичів
	Гніздичів у Вікісховищі

Гнізди́чів (Кохавине) — селище Стрийського району Львівської області на правому березі річки Стрий, за 4 км на південь від Жидачева.

Коротка інформація селище Гніздичів, Основні дані ...

Закрити

Відпустове місце Кохавине відоме з 1646 р. — часу появи там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а пізніше, у 1748 р. — простору дерев'яну церкву. Поруч з нею був побудований монастир кармелітів.

За цей час було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 р.

У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. 1868 року було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р.

Визначною подією в історії Кохавина став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.

З 1931 р. монастирем володіли отці єзуїти, які під час Другої світової війни (25 травня 1944 р.) вивезли образ Кохавинської Матері Божої до монастиря в селі Стара Весь (Польща).

У березні 1990 р. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 460364 і 460365, розташовані у приміщенні селищної ради і народного дому відповідно.

Результати

зареєстровано 3186 виборців, явка 53,39%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 25,28%, за «Слугу народу» — 24,87%, за «Європейську Солідарність» — 13,40%.^[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 34,40%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 19,12%, за Володимира Гаврона («Голос») — 16,16%^[3].

Монастир кармелітів Святого Герарда (XVIII століття) з Вознесенським костелом^[d] (1868–1894, розпису в стилі модерн) і каплицею (1903) над цілющим джерелом. Тут зберігалася коронована Папою Пієм X чудотворна Ікона Кохавинської Богородиці.
Братська могила радянських воїнів^[d]
Місце бою воїнів УПА з військами НКВД

У Гніздичеві знаходиться Кохавинська паперова фабрика. Залізнична станція. Спиртовий, комбікормовий заводи.

Народилися

Чекалюк Емануїл Богданович (1909—1990) — український учений, інженер нафтової та статистичної термодинаміки, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
Казімеж Гроховський (1873—1937) — польський геолог, етнограф, археолог.
Мирослав Котович-«Олексій» — окружний референт Служби безпеки ОУН Тернопільської та Кам'янець-Подільської округ ОУН.^[4]
Шкумат Роман Ярославович (* 1989) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.