Loading AI tools
українська перекладачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
А́нна-Га́ля Горба́ч (до шлюбу Луцяк, 2 березня 1924, Бродина — 11 червня 2011, Райхельсгайм) — українська літературознавиця, перекладачка української літератури німецькою мовою, видавчиня, письменниця, громадська й політична діячка. Докторка філософії. Членкиня Національної спілки письменників України(1993), членкиня-кореспондентка Наукового товариства ім. Шевченка в Європі, лауреатка літературної премії ім. І. Франка (1994), премії ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премії «Тріумф» (2001), премії ім. Олени Теліги (2009), Пантелеймона Куліша (2019). Одна з найвідоміших і найактивніших особистостей в українському культурно-інтелектуальному світі діаспори.
Горбач Анна-Галя | |
---|---|
Народилася | 2 березня 1924[1] Бродина |
Померла | 11 червня 2011[1] (87 років) Райхельсгайм |
Країна | Україна[2] |
Національність | Україна |
Діяльність | перекладачка, літературознавиця, видавчиня, письменниця, літературознавець |
Галузь | літературознавство[3], переклад на німецькуd[3] і видавнича справа[3] |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | німецька, українська |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка у Європі і Національна спілка письменників України |
У шлюбі з | Горбач Олекса Теодорович |
Нагороди | |
Премії | Премія ім. І. Франка (1994), премія ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премія «Тріумф» (2001), премія ім. Олени Теліги (2009), Пантелеймона Куліша (2019) |
Народилася 2 березня 1924 р. в підкарпатському селі Бродина (Південна Буковина). До грудня 1940 р. ходила до румунської школи, освіту здобула уже в Німеччині.
Брала активну участь в роботі німецької секції Міжнародної Амністії, займалася у 60-80-х інформуванням світової громадськості про політичні репресії в Україні. Була співорганізаторів протестних кампаній на захист В. Стуса, І. Світличного, М. Горбаля, В. Чорновола та інших українських в'язнів сумління, вела з ними активне листування.
Авторка праць «Епічні стилістичні засоби козацьких дум», «Ольга Кобилянська і німецька культура», «Українські карпатські казки».
Переклала на німецьку мову й видала твори М. Коцюбинського, Г. Хоткевича. В. Стуса, Є. Сверстюка, В. Марченка, І. Калинця, В. Шевчука, Ю. Андруховича та ін., загалом близько 50 перекладів. Упорядкувала й видала німецькою мовою 6 антологій української прози — «Синій листопад», «Криниця для спраглих» та української новелістики про Чорнобиль. Була ініціатором серії німецькомовних перекладів «Самвидав України». Виступає зі статтями в німецьких та українських виданнях з розвідками про українсько-німецькі та українсько-румунські літературні взаємини.
У 1995 році разом із своїм чоловіком Олексою Горбачем заснувала видавництво «Бродина» (Brodina Verlag), яке видавало і розповсюджувало у Німеччині твори українських письменників.
Подружжя Горбачів було ініціатором створення єдиної у Німеччині спеціалізованої кафедри україністики при Грайфсвальдському університеті.
Останні роки життя Анна-Галя Горбач присвятила видаванню праць свого чоловіка, Олекси Горбача. Зокрема у Львові 2006 року вийшло його дослідження «Арґо в Україні».
Мешкала у м. Райхельсгайм. Померла 11 червня 2011 року там же[4].
Авторка праць «Епічні стилістичні засоби українських козацьких дум» (1950), «Ольга Кобилянська і німецька культура» (1967), «Українські карпатські казки» (1975); видавчиня 15 антологій.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.