Loading AI tools
український релігійний діяч, єпископ-помічник Перемишльської єпархії УГКЦ, ректор Перемишльської духовної семінарії, Блаженний священно З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Блаженний Григорій Лакота (31 січня 1883, Голодівка (тепер Задністряни) на Львівщині — 12 листопада 1950, концтабір Абезь, Росія) — український релігійний діяч. Єпископ-помічник Перемишльський УГКЦ. Ректор Перемишльської духовної семінарії. Жертва сталінського терору.
Григорій (Лакота) | ||
| ||
---|---|---|
10 лютого 1926 — 12 листопада 1950 | ||
Обрання: | 10 лютого 1926 | |
Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| ||
10 лютого 1926 — 12 листопада 1950 | ||
Обрання: | 10 лютого 1926 | |
Наступник: | Jerzy Modzelewski | |
Альма-матер: | Віденський університет і Авґустинеум | |
Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ | |
Народження: | 31 січня 1883 Голодівка, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія | |
Смерть: | 12 листопада 1950 (67 років) концтабір Абезь, Комі АРСР | |
Священство: | 30 серпня 1908 | |
Єп. хіротонія: | 16 травня 1926 | |
Богослов'я студіював у Львові. 30 серпня 1908 року висвячений на священника у Перемишлі. У Відні 1911 року здобув ступінь доктора богослов'я (дисертація на тему: Die Bedeutung der Bergpredikt bei Matthäus[1]; захист 28 березня 1911[2]). Із 1913 року — професор Перемишльської Духовної Семінарії, а трохи згодом — її ректор. 10 лютого 1926 р. папа Пій XI номінував о. Григорія Лакоту єпископом-помічником Перемишльської єпархії. Його хіротонія відбулася 16 травня 1926 р. Владика Григорій займався джерелознавчими студіями. Зокрема, він упорядкував рішення трьох єпархіальних синодів Перемишльсько-Самбірської єпархії, які вийшли друком у 1939 році в Перемишлі[3].
9 червня 1946 року заарештований органами НКВД СССР та незаконно засуджений на 10 років ув'язнення, вивезений до Комі АРСР. На Сибіру владика намагався взяти на себе найважчу роботу й полегшити муки іншим. Італійський священник о. Петро Леоні, що також був на каторзі в Сибіру, у своїх споминах пише: «На засланні, серед людської мізерії, я стрінув теж і правдивих ангелів у людському тілі, які своїм життям представляли на землі Херувимів, прославляючих Христа-Царя слави. Між ними був ісповідник віри, владика Григорій Лакота, перемишльський єпископ-помічник, який від 1948 до половини 1950 року просвічував нам знесиленим каторжникам своїм прикладом християнських чеснот» (1959).
Помер о. Григорій Лакота 12 листопада 1950 у концтаборі Абезь біля Воркути.
З огляду на великий авторитет серед каторжників, більшовицька влада проявила елементарну повагу до єпископського сану і дозволила похоронити владику Григорія на цвинтарі (могила Д-14), про що є свідчення очевидців.
Улітку 1996 р. з Божою поміччю вдалося віднайти могилу блаженного владики Григорія Лакоти та підготувати необхідні матеріали для проголошення його блаженним.
Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.
Відтак улітку 2001 р. його нетлінні останки були перевезені з Абезі до Львова в каплицю Різдва Пресвятої Богородиці, що на Сихові, де мощі й покоїлись увесь цей час. А торжественне перенесення їх у храм Різдва Пресвятої Богородиці відбулося в неділю 11 жовтня. З цього дня мощі блаженного залишатимуться у храмі — кожен може випросити у Бога благодать через заступництво Григорія Лакоти — блаженного новомученика нашої української землі, подиву гідного «ангела у людському тілі».
У жовтні 2015 р. посмертно реабілітований[4].
15 жовтня 2017 р. в с. Задністряни Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк освятив наріжний камінь під будівництво меморіального комплексу Блаженного Григорія Лакоти[5].
12 листопада 2017 р. Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк, здійснив чин благословення храму Блаженного священномученика Григорія (Лакоти) на вул. Демнянській, 10-Б у Львові[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.