Гідрографічне районування України
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гідрографічне районування території України — відповідно до вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу, поділ території України на гідрографічні одиниці — райони річкових басейнів та суббасейни з метою розробки планів інтегрованого управління річковими басейнами.[1].
Розроблено у 2013 році вченими Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Вінницького національного технічного університету разом з фахівцями Держводагентства України, використовується на практиці.
Авторський колектив: Гребінь В. В., Мокін В. Б., Сташук В. А., Хільчевський В. К., Яцюк М. В., Чунарьов О. В., Крижановський Є. М., Бабчук В. С., Ярошевич О. Є.
4 жовтня 2016 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом» (№ 1641-VIII), який вніс низку змін у Водний кодекс України (1995 р.), направлених на впровадження положень Водної рамкової директиви Європейського Союзу (2000/60/ЄС) у практику управління водними ресурсами держави. Цим Законом було затверджено гідрографічне та водогосподарське районування території України.