Датчик
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Да́тчик[1], дава́ч[2][3][4], да́тник[5], се́нсор — вимірювальний пристрій у вигляді конструктивної сукупності одного або декількох вимірювальних перетворювачів величини, що вимірюється і контролюється, та котрий виробляє вихідний сигнал, зручний для дистанційного передавання, зберігання та використання у системах керування і має нормовані метрологічні характеристики.
Наприклад, у гірничій справі широко застосовуються давачі зольності, вологості, сірчистості, рівня матеріалу (наприклад, у бункерах), кінцеві вимикачі (наприклад, на конвеєрах) тощо.