Делійський султанат
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Делійський султанат (перс. دلی سلطنت, гінді दिल्ली सल्तनत, бенг. দিল্লীর সুলতান) — перша велика мусульманська держава на території сучасної Індії, що існувала на півночі Південної Азії з 1206 по 1526 рік зі столицею у Делі.
Коротка інформація
دلی سلطنت दिल्ली सलतनत Делійський султанат | ||||
| ||||
Делійський султанат в різні часи історії | ||||
Столиця | Делі | |||
Мови | Фарсі, пушту (серед правителів), хінді | |||
Релігії | Іслам (офіційно), Індуїзм (більшість населення) | |||
Державний устрій | імперія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1206 | |||
- I паніпатська битва | 1526 | |||
|
Закрити
Влада у султанаті належала кільком тюркським та пуштунським династіям, зокрема Рабській (мамлюцькій) династії (1206—1290), династіям Хілджі (1290—1320), Туґлак (1320—1413), Сайїд (1414—1451) і Лоді (1451—1526). У 1526 році султанат був завойований моголами. Із заснуванням султанату мільйони індійців опинилися під владою іноземців, що відрізнялися за релігією та мовою.