Депортація народів у СРСР
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Депорта́ція наро́дів — інструмент радянської національної політики сталінських часів. Депортація народів була насильницьким переселенням громадян за національною ознакою у віддаленій місцевості СРСР, де вони розміщалися у спецпоселеннях. Загалом від цих вимушених внутрішніх переселень постраждало близько 6 мільйонів людей[1][2]. Унаслідок цього з них загинуло від 1 до 1,5 мільйонів[3][4].