Держави-члени Співдружності націй
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Держави-члени Співдружності націй — список усіх поточних і колишніх держав-членів Співдружності націй — добровільного об'єднання 54 суверенних держав. Майже всі вони колишні британські колонії або залежні території цих колоній.
Співдружність — міжнародна організація, в якій країни з різним соціальним, політичним та економічним становищем розглядаються як рівні за статусом і співпрацюють у рамках спільних цінностей та цілей, як зазначено у Сінгапурській декларації[en] 1971 року[1]. Спільні цінності та цілі включають просування демократії, прав людини, доброго врядування, верховенства права, громадянських свобод, рівності перед законом, вільної торгівлі, багатосторонності та світового миру[en], які пропагуються за допомогою багатосторонніх проєктів та зустрічей, таких як Ігри Співдружності, що проводяться раз на чотири роки[2].
Символ цієї вільної асоціації — король Чарльз III, який має титул глави Співдружності. Однак це не надає йому жодної політичної чи виконавчої влади над будь-якими державами-членами Співдружності; титул суто символічний, і саме Генеральний секретар Співдружності[en] головний виконавчим директор Співдружності[3].
Вперше Співдружність офіційно сформувалася у 1926 році на імперській конференції, коли затверджена Декларація Бальфура визнала повний суверенітет домініонів. Першими членами організації, відомої як «Британська Співдружність», були Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія[en], Південно-Африканський Союз, Ірландська Вільна держава та Ньюфаундленд. Про це було повторно заявлено на імперській конференції 1930 року та включено до Вестмінстерського статуту наступного року (хоча Австралія та Нова Зеландія не затвердили цей статут до 1942 та 1947 року відповідно)[4]. 1949 року Лондонська декларація[en] ознаменувала народження сучасної Співдружності та затвердження її теперішньої назви[5]. Найновіший член Співдружності — Руанда, яка приєдналася 29 листопада 2009 року[6] 54 держави-члена мають загальне населення 2,4 мільярда осіб, майже третину світового, з них 1,21 мільярда проживає в Індії, а 95 % — в Азії та Африці разом[7].
З 54 держав-членів шістнадцять Королівств Співдружності, в яких глава держави — глава Співдружності націй, ще п'ять — монархії зі своїми власними монархами (Бруней, Есватіні, Лесото, Малайзія та Тонга), а решта — республіки. Ірландія (з 1949 року за даними Співдружності; з 1936 року за даними ірландського уряду) та Зімбабве (з 2003 року) колишні члени Співдружності. Південно-Африканська Республіка, Пакистан, Гамбія та Мальдіви вийшли та згодом знову приєднались до Співдружності, а Зімбабве офіційно подала заявку на повторне приєднання.