Дипломатія канонерок
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Дипломатія канонерок (англ. gunboat diplomacy) — спосіб досягнення цілей зовнішньої політики шляхом демонстрації військово-морської сили. Сильніша держава у такий спосіб загрожує застосуванням військової сили чи веде обмежені бойові дії проти слабшої, аби примусити її пристати на висунуті умови[1].
Термін з'явився наприкінці XIX сторіччя, але сам метод вже був опрацьований британцями на кілька десятиріч раніше — першим прикладом «дипломатії канонерок» називають «справу Пасіфіко», конфлікт між Великою Британією і Грецією у 1847—1850 роках[2].
Термін походить від слова «канонерка» — так називали найменші артилерійські кораблі, використання яких було найдешевшим Канонерки і справді використовували у таких епізодах як Агадірська криза чи відділення Панами від Колумбії. Водночас у випадку якщо різниця військових потенціалів сторін менш помітна, для досягнення необхідного ефекту може знадобитися залучення ескадр, що включають основні кораблі.