Довгий байрак

Довгий байрак (Довга балка; також у XVIII ст. відома під назвою Боброва, ХІХ-ХХ ст. — Жандармська, у радянський час — Червоноповстанська) — балка в місті Дніпро. Відокремлює центральний пагорб міста (Соборну гору) від другого пагорба, на якому розташовано Центральний (колишній Кіровський) район міста.

Довгий байрак. Південно-східний вибалок.

Починається біля Запорізького шосе і закінчується поблизу вулиці Паторжинського. По дну балки протікають другий рукав Половиці річка Жабокряч та її притоки — струмки з парку ім. Гагаріна, біля вулиць Івана Сірка та Гусенка, що течуть природними відгалуженнями Довгої балки.

У ХІХ столітті називалась Жандармською від жандармських стаєнь розташованих неподалік від обриву^[1]. Відріг балки біля вулиці Івана Сірка мав назву Новожандармський яр^[2].

До середини ХІХ століття доходила до Дніпра. У нижній частині мала назву Провалля через неприступні схили центрального пагорба (Соборна гора). У 1850 - х роках - на початку ХХ століття нижня ділянка балки що перетиналась з Катерининським проспектом (нині — Д. Яворницького) була засипана^[3], а річку Жабокряч взято в коллектор, згодом названий Червоноповстанським.

З середини ХІХ століття схили балки забудовуються приватними будинками. Наприкінці ХІХст. на західному схилі балки виникла Жандармська слобідка , а на східному — Новожандармська^[1]. На початку ХХ століття над балкою прокладено естакаду вулиці Великої Базарної (нині Святослава Хороброго).

7 вересня 1921 року у Жандармській балці було розстріляно 51 повстанця, які входили до підпільної мережі отамана УНР Степового — Блакитного (Костя Пестушка)^[4].^[5]

Пам'ятний знак жертвам нацизму у парку імені Ю. Гагаріна

Восени 1941 року німецько-нацистськими загарбниками в лісопарку, у південно-східному відгалуженні Червоноповстанської балки було розстріляно 11 тис. осіб, переважно єврейської національності^[6].

Парк імені Юрія Гагаріна.

На початку 1960-х років у відрозі балки було створено парк імені Ю. Гагаріна, і студентське містечко Дніпропетровського державного університету. У листопаді 2015 року балці було повернено історичну назву Довга.

По Довгій балці проходить межа між Соборним (колишнім Жовтневим) та Центральним (колишнім Кіровським) районами міста Дніпро^[7].

Є однією з найбільш зсувонебезпечних частин міста.

По правому схилу Довгої балки у Соборному районі м. Дніпро від вулиці Святослава Хороброго до Шевченка проходить однойменна вулиця (до 2015 р. — Червоноповстанська балка).

У 2021 році в нижній частині балки від вулиці Паторжинського до естакади вулиці Святослава Хороброго, попри протести екологів, було розпочато зведення багатоповерхівок. Середню частину течії річки Жабокряч взято в колектор^[8].

Примітки

1. Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 187.
2. План губернского города Екатеринослава 1915 года. Типолитографии Сатановского. etomesto.ru. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
3. Долгая (Красноповстанческая) балка. gorod. dp. ua (рос.) . 2016. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 12. 01. 2017.
4. • Коваль Р. М. Бабенко Віра Лук'янівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 14
5. Розстріляні в Жандармській балці. Катеринослав 1921| Лекція Юрія Пахоменкова|Цикл "Мілітарні студії" (укр.), процитовано 30 серпня 2023
6. Слободянюк М. Шахрайчук І. (2004). Рух опору на Дніпропетровщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1943 рр (укр.) . Дніпропетровськ: ДНУ. с. 79—80. ISBN 966 - 836 - 300 - 0.
7. Днепропетровск: универсальный атлас (рос) . Киев: ГНПП «Картография». 2013. с. 25—26, 41.
8. Застройка Долгой балки многоэтажными зданиями (рос.) . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 2 червня 2022.