Loading AI tools
правопис, що поширювався в Україні в кінці XIX століття З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Драгома́нівка — правопис, що поширювався в Україні в кінці XIX століття. Одним з головних авторів драгоманівки наприкінці 70-х років того ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку назву.
Драгоманівка ґрунтується на фонемічному принципі і кожна літера позначає лише один звук.
Головні розбіжності між сучасним правописом та драгоманівкою можна звести до кількох пунктів:
Кардинальні зміни в українському правописі підготувала київська група культурних діячів, до якої входив і знаний громадсько-політичний діяч М. Драгоманов. Вони полягали в подальшій фонетизації правопису за принципом «один звук — одна буква». З огляду на це з алфавіту усунено букви ї, я, є, ю, ъ та щ. Вилучено кириличну й, замість якої введено латинську літеру j (очевидно, за зразком сербської орфографії), щоб за її допомогою передавати йотацію голосних, тобто писати јасла «ясла» тощо. М'якість приголосних передавано за допомогою букви ь: синьа «синя». М. Драгоманов, котрий 1876 р. емігрував до Швейцарії, у своїх виданнях використовував зазначену орфографію, яку згодом названо драгоманівкою. Її частково використовувано у Галичині в друкованих органах тих суспільних сил, які були прихильниками його політичних ідей. На території України, окупованої Російською імперією, де український правопис було заборонено, драгоманівка не мала жодного поширення. Та й теоретичне її обґрунтування ніколи не було опубліковане.
Гарний приклад драгоманівки можна побачити на сучасній банкноті в 20 гривень, де зображено фрагмент вірша «Земле, моя всеплодющая мати» (цикл "Веснянки" зі збірки поезій "З вершин і низин") Івана Франка біля портрету письменника. Франко також використовував драгоманівку для листування.
Шче не вмерла Украјіни ні слава, ні вольа.
Шче нам, браттьа украјінці, усміхнетцьа дольа.
Згинуть наші вороженьки, јак роса на сонці,
Запанујем і ми, браттьа, у својіј сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
Станем, браттьа, в біј кривавиј від Сьану до Дону,
В ріднім крају панувати не дамо нікому;
Чорне море шче всміхнетцьа, дід Дніпро зрадіје,
Шче у нашіј Украјіні доленька наспіје.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
А завзьаттьа, працьа шчира свого шче докаже,
Шче сьа волі в Украјіні піснь гучна розльаже,
За Карпати відобјетцьа, згомонить степами,
Украјіни слава стане поміж народами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.