Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дубровницька Республіка (серб. Dubrovačka Republika, серб. кир. Дубровачка република) — сербська квазідержава, що існувала протягом облоги Дубровника під час війни Хорватії за незалежність. Самопроголошена Югославською Народною Армією (ЮНА) 15 жовтня 1991 року в окупованих районах Хорватії, після того, як їх захопили бійці 2-го корпусу ЮНА.[1] Її тимчасовим президентом був Александар Ацо Аполоніо.[1]
Dubrovačka Republika Дубровачка Република Дубровницька Республіка | |||||
Історична невизнана держава | |||||
| |||||
| |||||
Окуповані частини Хорватії, які утримувала ЮНА (темно-зеленим) і заявлена територія (світло-зеленим) | |||||
Столиця | Цавтат (де-факто) | ||||
Форма правління | республіканська | ||||
Президент | Александар Ацо Аполоніо | ||||
Історичний період | Югославські війни | ||||
- Захоплення Цавтата силами Югославської Народної Армії | 15 жовтня 1991 | ||||
- Виведення та розпуск ЮНА | 4 травня 1992 | ||||
Сьогодні є частиною | Хорватія | ||||
Проголошена територія не відповідала кордонам Рагузької республіки з-перед 1808 року, що простягалася від Неума (єдиного приморського міста Боснії та Герцеговини) до Превлаки (на морському кордоні Хорватії з Чорногорією),[2] а існувала тільки в окупованих селах Цавтат і Конавле.[3] Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ) під час судового процесу над президентом Сербії Слободаном Мілошевичем визначив Дубровницьку Республіку як частину декількох областей у Хорватії, які Мілошевич прагнув включити до «держави з сербською панівною більшістю».[4] Трибунал заявив, що дії ЮНА в Дубровницькій області спрямовувалися на закріплення території за цим політичним утворенням.[5]
У січні 1992 року сербський націоналістичний ватажок Воїслав Шешель оголосив про своє схвалення держави, яка включала б у свої межі Сербію, Чорногорію, Македонію, Боснію і Герцеговину, Республіку Сербська Країна та Дубровницьку Республіку.[6] Таким чином Шешель та його Сербська радикальна партія схвалили створення Дубровницької республіки.[7]
Незважаючи на те, що республіку було створено за допомогою ЮНА, сербська влада не виступала з заявами про підтримку цього утворення та не включала республіку в дискусії щодо своєї політики.[7] Однак сербське керівництво насправді бажало приєднати Дубровник, як це показує щоденник голови Президії СФРЮ Борисава Йовича та перехоплене спілкування з найближчим оточенням президента Сербії Слободана Мілошевича, до пансербської держави з виходом її кордону до Адріатики в районі хорватського порту Плоче.[8]
Сербсько-чорногорське керівництво упродовж облоги Дубровника планувало включити Дубровник вкупі з «прибережними землями Хорватії між містом Неум (Боснія і Герцеговина) на північному заході та чорногорським кордоном на південному сході» до складу Чорногорії.[9] Що стосувалося Плоче, то в листопаді 1991 року було вирішено, що місто стане територією контрольованих сербами районів Боснії та Герцеговини (до утворення в 1992 році Республіки Сербської).[10] У зв'язку з необхідністю використання території Боснії і Герцеговини для розгортання вторгнення в Дубровник до планів взяття цього міста було долучено ватажка боснійських сербів Радована Караджича.[8] За кілька днів до утворення Дубровницької Республіки, 7 жовтня 1991 року, Караджич у телефонній розмові сказав: «Дубровник потрібно зберегти для Югославії. Нехай це буде республіка... Щоб вирішити це, слід знайти там громадян, коли вони будуть звільнені».[8] Пізніше того тижня в телефонній розмові з сербським поетом Гойком Джого Караджич сказав, що Дубровник «має перейти під військове командування, і все... Дубровник ніколи не був хорватським!» У відповідь Джого заявив, що територію навколо Дубровника потрібно етнічно очистити, при цьому він сказав: «Спалюйте все і до побачення!... На північ від річки Дубровник вбивайте всіх!».[8]
Протягом облоги Дубровника нерегулярні сербсько-чорногорські війська та резервісти ЮНА продовжували безчинствувати в окрузі: від насильства не вберігся майже ніхто, невеличкі села та ферми були розграбовані, будинки та ферми спалені, поля та сади підпалені, а худоба вбита.[11] На тлі насильства переважно хорватське населення Дубровника повністю втекло з міста.[11]
Попри те, що в січні 1992 року ЮНА погодилася на припинення вогню, південна Далмація на південь від Стона все ще залишалася під окупацією групи «Требинє-Білеча» 2-ї армії ЮНА, яка обстрілювала Дубровник. Залученість ЮНА офіційно припинилася в травні 1992 року, що ознаменувало офіційний розпуск республіки, а 4 травня 1992 року згадану групу перейменували на Герцеговинський корпус боснійських сербів.[1] Незважаючи на відхід ЮНА, бої між підрозділом боснійських сербів і силами хорватської армії тривали до 23 жовтня 1992 року.[1]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.