Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Елен Грімо (фр. Hélène Grimaud; нар. 7 листопада 1969, Екс-ан-Прованс) — французько-американська піаністка. З сім'ї корсиканських євреїв по матері і берберських євреїв по батькові[5].
Елен Грімо | |
---|---|
фр. Hélène Grimaud | |
Основна інформація | |
Дата народження | 7 листопада 1969[1][2][…] (54 роки) |
Місце народження | Екс-ан-Прованс[1][3][4] |
Роки активності | 1985 — тепер. час |
Громадянство | Франція |
Професії | піаністка, музикантка, письменниця |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Conservatoire à rayonnement régional de Marseilled |
Вчителі | Jacques Rouvierd |
Інструменти | фортепіано |
Лейбли | Deutsche Grammophon, Erato Records і Teldecd |
Нагороди | |
helenegrimaud.com | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Навчалася в Марсельській консерваторії у П'єра Барбізе і (з 1982 р.) в Паризькій консерваторії у Жака Рув'є. 1985 року була вшанована премією Grand Prix du Disque за запис Сонати № 2 Сергія Рахманінова. Рівночасно із закінченням консерваторії отримала диплом з етології зі спеціалізацією по поведінці тварин в природному місці існування. З 1991 року жила в США, спершу в Таллахассі, а потім в штаті Нью-Йорк, де разом зі своїм тодішнім бойфрендом фотографом Генрі Фейром заснувала Центр збереження вовків (англ. Wolf Conservation Center) — невеликий заповідник, в якому жили 17 вовків і проводилися просвітницькі заходи, спрямовані, як пояснювала Грімо, на прояснення постаті образу вовка як ворога людини[6] . З 2007 року живе в Швейцарії.
Серед основних записів Грімо — Концерт № 1 для фортеп'яно з оркестром Йоганнеса Брамса (1997, з Берлінською державною капелою під керуванням Курта Зандерлінга), Концерти Бетховена — № 4 (1999, з Нью-Йоркським філармонічним оркестром під керуванням Курта Мазура) і № 5 (2007, з Дрезденською державної капелою під керуванням Володимира Юровського), — цей останній запис змусив одного з американських рецензентів назвати Грімо «художницею неймовірної проникливості»[7]; критика виділяла також її виконання твори Арво Пярта «Credo», що дав назву однойменному диску (що включав твори Бетховена і Джона Корільяно)[8].
В 2003 році випустила збірку автобіографічних і публіцистичних заміток «Дикі варіації» (фр. Variations Sauvages), англійське видання під назвою «Дикі гармонії: Життя з музикою і вовками», англ. Wild Harmonies: A Life of Music and Wolves.
У 2000 році була вшанована премією «Віктуар де ля мюзік» як кращий інструменталіст року, а в 2004 році отримала цю ж премію в номінації «Victoire d'honneur» (За заслуги перед музикою).[9] У 2008 році отримала Національний орден «За заслуги» (Франція), а 2015-го — орден Почесного легіону.[10]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.