Ель-Азрак

Ель-Азрак (араб. الأزرق‎, досл. «синій», «блакитний») або просто Азрак — невелике місто в Йорданії. Лежить у центрі країни, в провінції Ез-Зарка, за 100 км на схід від Амману. Населення Ель-Азраку в 2004 році становило 9021 осіб. В місті розташована військово-повітряна база.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ель-Азрак (значення).

Ель-Азрак араб. الأزرق‎ Координати 31°50′ пн. ш. 36°49′ сх. д. Країна  Йорданія Йорданія Адмінодиниця Провінція Ез-Зарка Висота центру 525 м Населення 57 490 осіб (2019) Часовий пояс UTC+2, літній час і UTC+3 GeoNames 250094 OSM ↑2925597 ·R (Провінція Ез-Зарка) Ель-Азрак Ель-Азрак (Йорданія)  Ель-Азрак у Вікісховищі

Історія

Вулиці Ель-Азраку

Упродовж своєї історії Ель-Азрак був важливим поселенням у віддаленій та посушливій пустелі Йорданії. Стратегічна цінність як міста, так і його фортеці під назвою Каср-ель-Азрак полягала в розташуванні біля оази Азрак, єдиного постійного джерела прісної води в радіусі близько 12 тис. км². Каср-ель-Азрак входить до переліку так званих пустельних замків, що розкинулася на териорії Йорданії, Сирії, Ізраїлю та Палестини.

Місто лежало на провідному пустельному шляху, який забезпечував торгівлю в регіоні. Оаза Ель-Азрак має довгу історію, починаючи з доби нижнього палеоліту. Протягом доби епіпалеоліту оаза також був важливим центром. Чимало археологічних знахідок було виявлено в заповіднику Ель-Азрак, що був утворений задля захисту водно-болотних угідь регіону.

Заповідник Азрак

Велике поселення набатейського періоду також був задокументоване в цій місцевості. Фортеця, зараз відома як Каср-ель-Азрак, була споруджена римлянами в III столітті нашої ери та значно реконструйована Мамелюками за часів середньовіччя. За правління Омеядів у південній частині міста з'явилася штучна водойма.

Під час Арабського повстання на початку XX століття Каср-ель-Азрак був важливим опорним пунктом для військ Томаса Едварда Лоуренса^[1][2].

Населення

Каср-ель-Азрак

Згідно з Йорданським національним переписом населення 2004 року, населення Ель-Азраку становило 9021 осіб, з них 7625 (84,5%) були громадянами Йорданії. 4988 (55,3%) були чоловіками, а 4033 (44,7%) — жінками. Наступний перепис населення був проведений у 2014 році.

В місті мешкають дві великі діаспори: чеченців і друзів. Чеченці почали масово переселятися до Ель-Азраку в 1912 році внаслідок репресивної політики з боку тодішньої Російської імперії^[3]. Друзи проживають у місті з 1925 року. До того ж, Ель-Азрак традиційно ділиться на два райони, названих на честь цих двох народів: Азрак-Шишан й Азрак-Друз^[4].

Табір для біженців Ель-Азрак, створений для розміщення біженців громадянської війни в Сирії, був відкритий у 2014 році за 20 км від міста^[5]. Раніше цей об'єкт використовувався під час війни в Перській затоці 1990—1991 років як транзитний табір для іракських і кувейтських біженців^[6].

Примітки

1. Lawrence, T.E. (1935). Seven Pillars of Wisdom. Garden City: Doubleday, Doran & Company, Inc. с. 414, 434—436, 559, 582—587.
2. Faulkner, Neil (2016). Lawrence of Arabia's War: The Arabs, the British and the Remaking of the Middle East in WWI. New Haven: Yale University Press. с. 273,367–368,426. ISBN 9780300226393.
3. Гарсаев, 2019, с. 121.
4. Масиель Санчес Л.К., Сусленков В.Е., 2010, с. 115.
5. Hadid, Diaa; Akour, Omar (30 квітня 2014). Azraq Refugee Camp Opens For 130,000 Syrians Fleeing War. The Huffington Post. Associated Press. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 27 квітня 2021.
6. Oddone, Elisa (30 квітня 2014). Azraq Refugee Camp officially opened. The Jordan Times. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.