Житомир
місто в Україні, адміністративний центр Житомирської області / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Житомир?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Жито́мир (МФА: [ʒeˈtɔmer] ( прослухати)) — місто на півночі України, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району, центр Житомирської міської об'єднаної територіальної громади. Населення міста — 261,6 тис. осіб (01.01.2022), територія — 6500 га[4]. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.
Житомир є важливим транспортним вузлом: через місто пролягає автошлях М06, який поєднує Київ зі Львовом і Варшавою, Мінськом та Ізмаїлом, а також автошляхи E40, E583, М21.
Головними вулицями є Київська, проспект Незалежності, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги. На річці Тетерів розташований Гідропарк.
Належить до столичного економічного району. Основними галузями економіки міста є легка, переробна та харчова промисловість. Житомир є культурним та освітнім центром області.
Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею. Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині.
Вулиці Житомира
Докладніше: Вулиці Житомира
Центральним майданом є Соборний майдан. Одним з центральних є також майдан Корольова. З майдану Корольова бере початок найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна прогулянкова вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Андріївський узвіз у Києві та Дерибасівську в Одесі) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги, Покровська. Проспект Миру є «воротами» міста із заходу, а Київське шосе — «ворота» зі сходу. Їх поєднує проспект Незалежності, що «транзитом» оминає середмістя з півночі та пролягає крізь промислову зону.
Мікрорайони (місцевості) міста
Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Смоківка, Корбутівка, Смолянка, Левківка, Поруб, Мальованка, Музикалка та інші. У Житомирі існують як мікрорайони, так і місцевості, що склалися історично, а також неформальні топоніми.
Місцевості, що склалися історично
Такі місцевості здебільшого являють собою колишні приміські хутори, передмістя й слободи, що оточували Старе місто.
Історичним ядром міста є місцевості, на яких розкинувся старовинний (середньовічний) Житомир. Це Замкова гора, Охрімова Гора, Петровська Гора та Поділ.
Протягом XIX століття місто розросталося на північ, схід та південь й поглинуло колишні приміські поселення: Рудню (на північному заході), Гончарну Слободу (на північному сході), Російську Слобідку (на південному заході). Станом на кінець XIX сторіччя сформувалося Старе місто, яке зусібіч оточували тодішні поселення, що згодом увійшли до меж міста та нині являють собою місцевості, що склалися історично:
- із заходу — Павликівка, Закам'янка та Мальованка;
- з північного заходу — Нова Рудня, Кокоричанка, Каракулі та Сурина гора;
- з північного сходу — Гейнчівка (Перша Хінчанка);
- зі сходу — Путятинка, зокрема, хутір Сейферта, Кашперівка й Левківка;
- з південного сходу — Кривий Брід, Перша Смолянка.
Ці назви й сьогодні існують на мапах міста, однак, загальновживаними містянами є лише декілька з них.
Внаслідок розширення меж Житомира протягом 1930 — 1970-х рр., колишні окремі населені пункти, що оточували місто, стали його історичними місцевостями. Першою чергою до межі міста увійшли Корбутівка, Стара Рудня, Богунія (у тому числі хутір Шевченка) (нині західні околиці); Друга Смолянка, Мар'янівка (нині східні околиці). Пізніше приєднали:
- з північного сходу: Затишшя, Смоківку;
- зі сходу: Хінчанку;
- з південного сходу: Станишівський Поруб (у тому числі Солдатську слобідку);
- з північного заходу: Соколову Гору (у тому числі Видумку, Лісове);
- з півночі: Крошню, яка в свою чергу складалася з колишніх сіл Чеської Крошні, Української Крошні та Нової Крошні.
Мікрорайони
Комуністичний містобудівний підхід передбачав створення мікрорайонів, що являли собою багатоповерхові житлові масиви із закладами культурно-побутового обслуговування населення, а також промислових вузлів. У Житомирі, протягом другої половини XX ст. з'явились такі топоніми, як Східний мікрорайон, Східний промвузол, Північний промвузол, мікрорайон ЗІЛ, мікрорайон Хмільники, мікрорайон БОС.
У новітній час передбачене створення мікрорайону котеджної забудови Злата Рудня.
Неформальні топоніми
Внаслідок створення великих промислових підприємств або закладів, місцевими мешканцями почали ідентифікуватися місцевості довкола цих підприємств (установ) саме за назвами цих підприємств (установ), часто скороченими. Такими місцевостями в Житомирі є Чулочка, Музикалка, Бумажка, Промавтоматика, Гормолзавод, Кирпичний (остання назва вживається рідко), а також Пєрвосовєцька, Виставка, Вокзал, Коври, Каштан, Сінний, Ялинка, Гідропарк. Існують неформальні топоніми, назви яких пояснюються природніми особливостями місцевостей: Болото, Поляна, Яма, Горб, Кавказ, БАМ, Байконур. Загальновживана назва Східного мікрорайону — Польова, (раніше тут розташовувалося поле), який своєю чергою, поділяється на Верхню Польову та Нижню Польову, в залежності від рельєфу місцевості.
Окремо варто вирізнити назву місцевості «Баба Іра», що позначає місцевість в історичній місцевості Чеській Крошні та походить від імені буфетниці, яка працювала в пивній на тодішній вулиці Щорса.
Деякі назви місцевостей походять від назв вулиць або зупинок громадського транспорту — Польова (стара назва вулиці Вітрука), Малікова, Шевченка-Бородія, Восточна (Східна), Довженка, Героїв Десантників, Максютова. Під цими назвами мається на увазі не лише забудова певної вулиці з такою назвою, а й довколишні квартали. Окремо вирізняються топоніми Бульвар в районі Старого та Нового бульварів та Площадь (Площа) в районі трьох площ — Соборної, Перемоги, Замкової.
Останнім часом поширюються топоніми, що походять від новозбудованих торговельних центрів протягом останніх десятиріч: Глобал, Ринг, Метро, Дастор, тощо. Такі назви позначають місцевість довкола торговельно-розважальних центрів.
Доволі часто неформальні топоніми або мікрорайони топографічно накладаються на місцевості, що склалися історично. Одним з прикладів є місцевості Чулочка та Малікова, які топографічно накладаються на різні частини мікрорайону Хмільники, який в свою чергу, знаходиться на території історичної місцевості Кокоричанка.
Парки та сквери міста
На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк, у який входить Корбутівський парк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.
В історичному центрі міста розташований парк імені Юрія Гагаріна, який був заснований бароном де Шодуаром; статус міського парку отримав у 1964 році. Парк Природа знаходиться за підвісним мостом по річці Тетерів на південному кордоні міста. Смоківський парк знаходиться в північно-східному напрямку міста по Київському шосе. Парк Замкова гора знаходиться на житомирській Замковій горі; по центру парку розташований камінь на честь заснування міста.
В місті існують сквери: сквер Корольова, сквер Героїв Небесної сотні, Соборний сквер, Мальованський сквер, сквер Короленко, сквер Згоди, сквер Перемоги, Театральний сквер, Сквер біля суду[11].
Мости міста
Окрасою міста є мости. Це Бердичівський, Богунський, Дачний, два Залізничних, Київський, Крошнянський, Левківський, Лісний, Підвісний, Подільський, Руднянський, Соколовський, Хінчанський, Чуднівський. Найцікавішим із них є металевий Підвісний — через річку Тетерів у парку імені Гагаріна, який споруджено 1981 року. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. Довжина мосту 300 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий монумент Слави.
Клімат
Місто перебуває у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4.4 °С (24 °F).[12]
Клімат Житомира | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11 | 15 | 21 | 24 | 29 | 31 | 32 | 32 | 28 | 23 | 15 | 12 | 32 |
Середній максимум, °C | −2 | −1 | 3 | 11 | 18 | 21 | 22 | 22 | 17 | 11 | 3 | 0 | 10 |
Середня температура, °C | −4 | −3 | 1 | 7 | 13 | 16 | 17 | 17 | 13 | 7 | 1 | −2 | 7 |
Середній мінімум, °C | −7 | −7 | −2 | 3 | 8 | 12 | 13 | 12 | 8 | 3 | 0 | −4 | 3 |
Абсолютний мінімум, °C | −31 | −27 | −23 | −5 | −1 | 3 | 5 | 0 | −3 | −7 | −20 | −22 | −31 |
Днів з опадами | 20 | 16 | 14 | 12 | 11 | 12 | 12 | 10 | 11 | 11 | 17 | 21 | 167 |
Днів з дощем | 6 | 5 | 8 | 11 | 11 | 12 | 12 | 10 | 11 | 10 | 12 | 9 | 117 |
Днів зі снігом | 16 | 13 | 9 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 8 | 14 | 63 |
Джерело: Weatherbase |
Територія міста поділяється на два адміністративні райони:
Район | Населення | Площа |
---|---|---|
Богунський район | 147,5 тис. | 30 км² |
Корольовський район | 114,1 тис. | 31 км² |