Заборонені пісеньки
фільм 1946 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Заборонені пісеньки?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
«Заборонені пісеньки» (пол. Zakazane piosenki) — польський музичний художній фільм 1946 року режисера Леонарда Бучковського за сценарієм Людвіка Старського. У фільмі продемонстрована антинімецька і партизанська музична творчість часів Другої світової війни, одночасно стрічка показує в епізодах історію нацистської окупації від вересневої капітуляції і до вступу Червоної армії до Варшави. Показані у фільмі пісні переважно базуються на автентичній творчості вуличних співаків та дворових оркестрів.
Заборонені пісеньки | |
---|---|
Zakazane piosenki | |
Головні актори фільму Данута Шафлярська і Єжи Душинський на обкладинці часопису Film № 9-10 за 1946 рік | |
Жанр | музичний |
Режисер | Леонард Бучковський |
Сценарист | Людвік Старський |
У головних ролях |
Данута Шафлярська Єжи Душинський |
Оператор |
Адольф Форберт[pl] Кароль Ходура[pl] |
Композитор | Роман Палестер |
Музика | Роман Палестер |
Монтаж | Ружа Пстроконьська (пол. Róża Pstrokońska) |
Кінокомпанія | Film Polski[pl] |
Тривалість | 97 хв. |
Мова | польська |
Країна | Польща |
Дата виходу |
8 січня 1947 (перша версія) 2 листопада 1948 (перероблена версія) |
IMDb | ID 0040012 |
Заборонені пісеньки у Вікісховищі |
Спершу творці планували відзняти середньометражний документальний музичний фільм, але після завершення зйомок у 1946 році було вирішено розширити його до повнометражної версії та додати художній сюжет. Таким чином «Заборонені пісеньки» стали першим повнометражним фільмом, знятим у Польщі після Другої світової війни[1]. Прем'єра фільму відбулася в 1947 році. Він був популярним у глядачів, але критика закидала стрічці фальшування окупаційної реальності та применшення тогочасних німецьких звірств. У зв'язку з цим фільм було знято з прокату і відправлено на переробку. Змінена версія, в якій більше акцентувалися жахіття воєнного часу, вийшла на екрани в 1948 році. Вона теж виявилася дуже популярною. До початку XXI століття фільм у кінотеатрах переглянуло близько 15 мільйонів глядачів.