Loading AI tools
книга, вперше опублікована в 1724 році в Британії капітаном Чарлзом Джонсоном З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Загальна історія пограбувань і вбивств найвідоміших піратів» (англ. A General History of the Robberies and Murders of the most notorious Pyrates), або скорочено «Загальна історія піратів» — книга з біографіями найвідоміших тогочасних піратів, видана в Британії в 1724 році[1]. Книга значним чином вплинула на формування усталених популярних уявлень про піратів серед широкого західноєвропейського загалу. Її автор використовував ім'я капітан Чарльз Джонсон, яке зазвичай вважається криптонімом одного з лондонських письменників-видавців. Книга надала майже легендарного статусу найяскравішим персонажам і дотепер є першоджерелом для біографій багатьох відомих піратів, хоча цілком імовірно, що автор використовував значну художню вільність у своїх описах[2]. Книга також вперше містить назву піратського прапора «Веселий Роджер» і наводить його зображення з черепом та кістками.
Перше видання «Загальної історії пограбувань і смертовбивств, вчинених найзнаменитішими піратами» побачило світ навесні 1724 року у лондонському видавництві Томаса Ворнера, й у травні надійшло продаж у книгарню Чарльза Рівінгтона, що розташовувався неподалік Собору Св. Павла в Лондоні. Книга була невеликою за форматом (1/8, octavo), була оформлена в просту шкіряну палітурку і виглядала досить скромно в порівнянні з іншими виданнями. Видання було проілюстрована трьома гравюрами з портретами найзнаменитіших піратів, зокрема Чорної Бороди та Бартолом'ю Робертса[3].
Незважаючи на скромний вигляд, книга капітана Чарльза Джонсона мала шалений успіх і весь тираж розійшовся досить швидко. Через кілька місяців з'явилося друге видання, в 1725 — третє, а в 1726 — істотно доповнене четверте, що вийшло вже в 2 томах і включало біографії ще 12 піратів[1]. Описи піратів в книзі потурали смакам і прагненню британської публіки до екзотики, наводячи яскраві історії про морські пригоди. Англійський військово-морський історик Девід Кордінглі пише: «Стверджується що капітан Джонсон створив сучасну концепцію піратів, і, здається, немає причин сумніватися в цьому»[4]. Шотландські романісти Роберт Луїс Стівенсон (автор «Острова скарбів») і Джеймс Баррі (автор «Пітера Пена» з Капітаном Гаком) назвали «Загальну історію піратів» Джонсона одним із головних творів, що здійснив вплив на їх творчість, і Стівенсон навіть запозичив ім'я для одного персонажа власної книги (Ізраель Генд) з переліку членів команди Чорної Бороди, який з'явився в книзі Джонсона[5][6].
Автор, який використовує ім'я капітан Чарльз Джонсон, залишився невідомим, незважаючи на численні спроби істориків з'ясувати його особу[7] .
У 1932 році літературознавець і письменник на ім'я Джон Роберт Мур стверджував, що Даніель Дефо був автором «Загальної історії»[7] . Інші джерела, включаючи статтю 2004 року, припускають, що автором міг бути видавець Натаніель Міст[8] (або хтось, хто на нього працював)[9]. Автор Колін Вудард у книзі «Республіка піратів» вважає помилковим приписування роботи Джонсона Дефо і віддає перевагу гіпотезі, що за псевдонимом Джонсон справді ховається Натаніель Міст[10].
В «Загальній історії піратів» було вперше описано багато характерних деталей, які згодом стали поширеними в піратській літературі, наприклад описи піратів на деревяній нозі або з пов'язкою на оці, заховані на островах піратські скарби і назву піратського прапора Веселий Роджер. Автор прямо цитує двох піратів, які назвали свій прапор Веселим Роджером (названий на честь першого Пірата та його команди): валлійський пірат Бартоломью Робертс у червні 1721 року та англійський пірат Френсіс Спріггс у грудні 1723 року[11]. Книга надає майже міфічного статусу найбільш яскравим персонажам, таким як сумнозвісні англійські пірати Чорна Борода та Каліко Джек. Вона містить стандартний опис життя багатьох людей, які все ще відомі у XXI столітті і вплинула на піратську літературу шотландських романістів Роберта Луїса Стівенсона та Дж. М. Баррі[12].
Книга вийшла у двох томах. Перший здебільшого стосується піратів початку XVIII століття, тоді як том II описує подвиги їхніх попередників, що діяли кількома десятиліттями раніше. У першому томі автор досить близько дотримується доступних джерел, хоча й дещо прикрашає історії. У другому томі він продовжує свої описи далі й включає біографії трьох осіб, які можуть бути цілком вигаданими. Книга мала величезний вплив на формування популярних уявлень про піратство.
а також біографії ймовірно вигаданих капітанів — Джеймса Міссона, Вільяма Льюїса та Джона Корнеліуса.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.