Заріг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Заріг | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  | ||||
| Область | Полтавська область | ||||
| Район/міськрада | Лубенський район | ||||
| Рада | Зарізька сільська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 5323681301 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1498 | ||||
| Площа | 2,743 км² | ||||
| Густота населення | 546,12 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 37740 | ||||
| Телефонний код | +380 5357 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°48′38″ пн. ш. 32°39′19″ сх. д. / 49.81056° пн. ш. 32.65528° сх. д.Координати: 49°48′38″ пн. ш. 32°39′19″ сх. д. / 49.81056° пн. ш. 32.65528° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
98 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 37740, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Заріг, 9-73-42 | ||||
| Карта | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
За́ріг — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 1498 осіб. Орган місцевого самоврядування — Зарізька сільська рада.
Географія
Село Заріг розташоване на правому березі річки Оржиця, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Теремецьке, нижче за течією примикає смт Оржиця, на протилежному березі — села Маяківка і Онішки. Село витягнуто вздовж річки на 8 км.
В села розташований Зарізький парк.
Символіка
Герб і прапор затверджені 11 серпня 2003 рорку рiшенням сесії сільської ради.
Щит скошений зліва, на верхньому золотому полі сигль "З", на нижньому зеленому полі стилізований ріг з гілочкою калини (стебла і листочки золоті, ягоди червоного кольору). Щит увінчує золота сільська корона з п'яти колосків.
Золото — символ багатства та щедрості степових рівнин. Зелений колір означає багаті природні ресурси (ліси і луки). Червоний нагадує про складну історію, є символом військової звитяги та непереможності. Для розкриття назви поселення використано асоціативні символи-літеру "З" і золотий стилізований ріг, а калина є уособленням України, її землі й народу.
Історія
Назву село отримало від урочища «Рогове». Це глибокий яр з лісом, що вузьким рогом виходить до старого Лубенського шляху на Золотоношу. Тут, звернувши за ріг, з другої половини XVI століття почали осідати перші поселенці, втікачі-кріпаки із-за Дніпра. Так закріпилася назва.
Особливо багатолюдним стало поселення після розорення Запорозької Січі. Степова рівнина, багатий чорнозем і широкі луки сприяли швидкому росту хутора. Через кілька десятків років тут виросла не одна сотня хат.
Після спорудження 1855 року Митрофанівської церкви Заріг дістав статус села. Воно не було кріпацьким. Територія поселення входила до Лубенського і Кропивнянського полків, Городищенської, Лукімської і Яблунівської сотень[1].
Із 1923 по 1962 і у 1965-2020 роках Заріг входив до складу Оржицького району. У 1962-1965 та із 2020 року — у складі Лубенського району.
Економіка
- Оржицький молокозавод, ТОВ.
- СФГ «Світанок».
Об'єкти соціальної сфери
- Зарізька школа
- Дитсадок
- укрпошта
- Будинок культури
- Бібліотека
Персоналії
Народилися
- Матвій Номис (справжнє ім'я, по батькові і прізвище — Матвій Терентійович Симонов) — український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів «Українські приказки, прислів'я і таке інше».
- Василь Бурма — український журналіст, фотохудожник, краєзнавець.
- Масенко Олександр Миколайович — український політик, народний депутат України 2 та 3 скликань, член фракції комуністів.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заріг |
| ||||||||
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
