Звени́город (Звени́город Га́лицький) — село Львівського району Львівської області. Колишня столиця Звенигородського князівства (XI—XII ст.). До колишньої Звенигородської сільської ради належало 5 сіл: Звенигород, Шоломинь, Гринів, Відники і Коцурів.
| село Звенигород | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Львівський район | ||||
| Громада | Давидівська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1086 | ||||
| Перша згадка | 1086 (938 років) | ||||
| Населення | 1156 | ||||
| Поштовий індекс | 81156[1] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°43′58″ пн. ш. 24°14′49″ сх. д.H G O | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Звенигород | |||||
 Звенигород | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
Історія
Перша згадка про Звенигород датована 1087 (за іншими даними — 1086) роком.
Деякі дослідники вважають, що поселення тут створили ще племена бужан у I тис. н. е.[3]
На початку II тис. н. е. Звенигород стає укріпленим містом та важливим стратегічним пунктом західних руських земель.
Вперше про город згадують у «Повісті временних літ» та Іпатіївському літописі, коли розповідають про повернення Ярополка Ізяславовича із Польщі у 1087 році (тоді як Лаврентіївський літопис відносить цю подію до 1086-го[4]): …пріиде Ӕрополкъ из Лѧховъ… … ї пересѣдивъ мало дн҃ѣи . їде къ Звенигороду…[5] Саме на підході до Звенигорода, згідно з літописом, Ярополка і вбили.
Найбільший розквіт місто переживає у XII ст., коли тут правив правнук Ярослава Мудрого Володимирко. Звенигород був центром удільного Звенигородського князівства. Князь Володимирко почав процес об'єднання галицьких князівств, приєднавши до Перемишля та Звенигорода території Галича і Теребовлі. У 1144 і 1146 рр. на Звенигород зазіхав київський князь Всеволод, але не зумів здобути фортецю.
На початку 1140-х рр. становлення міцного західноруського князівства завершилось і після перенесення Володимирком столиці до Галича (1141 або 1144) було створено єдине Галицьке князівство. Після цього роль Звенигорода зменшилась.
У 1241 році місто було здобуто військом Батия і перестало існувати.[6] Неподалік король Данило заснував Львів (за даними статті в «Енциклопедії українознавства», наприкінці 40-х або на початку 50-х[7]), який швидко розвивався. Населений пункт давно втратив колишнє значення і зараз має статус села.
У 1870-х рр. відомий львівський краєзнавець Антоній Шнайдер створив для села (як колишнього «підупалого містечка») проєкт герба: «Святий Миколай, що благословляє Звенигородський замок». Проєкт не дістав офіційного затвердження.
У 1918 році в селі з-поміж місцевих мешканців була сформована сотня — понад 135 стрільців та входила до складу 3-го куреня 24-го піхотного полку Українських Січових стрільців. Звенигородська сотня брала участь у бойових діях під час українсько-польської війни 1918—1919 років[8].
У Звенигороді встановлений пам'ятний знак на честь 900-річчя села.
Археологічні знахідки
- стоянка мисливців кам'яної доби[9]
- стародавнє городище з оборонними ровами та валами
- фундаменти кам'яної церкви ХІІІ ст.
- дорога ХІІ ст.
- берестяні грамоти
- залишки та рови замку-форту XVII—XVIII століття, навіть зараз їх чітко можна побачити, як наживо, так і з гугл-карт.
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 1156 осіб. Мовний склад села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1 153 | 99,74 |
| російська | 2 | 0,17 |
| інші мови | 1 | 0,09 |
Церква
- храм Св. Миколая (дер.) збудований у 1890 р. (УГКЦ).
- храм Св. Миколая (мур.) (ПЦУ). Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
Відомі люди
- Бережанська Зореслава Степанівна (нар. 10 березня 1951, с. Звенигород) — український підприємець, кандидат фізико-математичних наук.
- Паліїв Омелян — український студентський та військовий діяч, сотник УГА, згодом комуніст.
- Чаркас Андрій Степанович (1975—2014) — старший солдат ЗСУ, поліг у боях за Дебальцеве, похований тут.
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
