Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Занди або Зенди (سلسله زندیه) — курдська династія, що з 1750 до 1794 року правила більшою частиною сучасного Ірану, Азербайджану, Грузії та Вірменії.
سلسله زندیه Занди | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Шираз | ||||||||||
Мови | перська мова | ||||||||||
Форма правління | Монархія | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1751 | ||||||||||
- Каждари захоплюють владу | 1794 | ||||||||||
| |||||||||||
Сьогодні є частиною | Вірменія Азербайджан Іран Ірак Росія | ||||||||||
|
Походить від племені зандів, що було частиною племінної групи лаків у Луристані. Напевне були курдами. Тривалий час предки майбутніх володарів Ірану були племінними вождями в горах Загросу, які захищали кордони держави Сефевідів, зберігаючи внутрішню самостійність. Із занепадом династії Сефевідів у 1720-х зенди на чолі з Мехді-ханом здобули фактичну незалежність, не визнавши правління Мір Махмуда Шаха.
У 1732 після падіння династії Хотакі та повалення шаха Тахмаспа II, новий володар Надир Шах розпочав політику відновлення єдності Ірану. Занди протягом 1732—1734 чинили спротив, але зазнали поразки, а Мехді-хан загинув. Після цього зандів на чолі із Інак-ханом (Айнак-ханом) і Будак-ханом переселено до північного Хорасану.
Під час походів Надир Шаха зенди брали участь у походах до Кандагару, Індії, Кавказу. В цей час очільником зендів стає Карім-хан, який здобув значний політичний та військовий досвід.
У 1747 після вбивства Надир Шаха держава знову розпалася. Того ж року зенди на чолі із Карім-ханом об'єдналися з лурами та бахтіарами, завдяки чому вдалося встановити контроль над центральним і південним Іраном. Номінальним володарем поставлено шаха Ісмаїла III.
У 1751—1753 почалася боротьба з племенем бахтіарів, яка завершилася перемогою зандів. З цього моменту Карім-хан почав політику з поступового відновлення кордонів держави за часів Сефевідів.
У 1759 переможено каджарів на чолі із Мохаммед-Хасан-ханом, в результаті чого підкорено північ та північний схід Ірану.
У 1760 Шахрох Шах, володар Хорасану, визнав зверхність Зандів. У 1763 підкорено Ширван, Баку, Єревань і Гянджу. Картлі та Кахетія визнали зверхність Зандів.
З цього моменту почалося мирне правління Зандів, що забезпечувалося вправними діями Карім-хана. Занепад династії почався після його смерті у 1779. Протягом 1779—1789 змінилося 6 володарів. Цим скористалися Каджари, які зуміли захопити північ та центральні райони, а також важливе місто Ісфаган. Після цього відбулося відродження економічного життя. Зовнішня торгівля стала вестися через порт Бушер, де відкрила свою факторію Британська Ост-Індійська компанія.
Спроба Лотфі Алі Занда змінити ситуацію виявилася майже неможливою, оскільки багато військовиків і представників знаті розчарувалися постійною боротьбою за владу серед Зандів.
У 1791 було втрачено Керман і Шираз. Проте Лотфі Алі Занд продовжив боротьбу, але у вирішальній битві з Ага Мохаммедом ханом Каджаром внаслідок військової недосвідченості не зміг втримати перемогу, яка практично вже була в Зандів. Війна тривала до 1794, коли Занди зазнали поразки в Кермані (був ними напередодні захоплений), а Лотфі Алі потрапив у полон й був страчений.
Занди не взяли собі титулу шаха, послідовно правили від імені номінальних шахів Ісмаїла III та Мохаммада II, взявши собі титул «векіль ад-дауда», тобто уповноважений держави. На місцевому рівні зберігався порядок, впроваджений за Надир Шаха. На чолі провінцій стояли сардари, а в найбільших містах — калантари.
Налагоджено судовий устрій, завдяки чому суди в багато в чому виносили досить справедливі вироки. За час правління династії практично не було застосовано смертну кару. Водночас в результаті податкової реформи було покращено фінансування, податки, за свідченням очевидців, були доволі справедливі.
Занди сприяли відновленню культурного життя в Персії, спорудженню численних мостів, доріг. За наказом Карім-хана було облаштовано Шираз та відновлено Ісфаган. Особливо багато зроблено для прикрашання першого. Так, зведено Фортецю Карім-хана, вакіль-базаар, декілька мечетей. Лотфі Алі також багато зробив для покращення будівель після тривалого внутрішнього протистояння.
Занди опікувалися мистецтвом, запрошуючи художників, скульпторів, а також архітекторів. В цей час склалася власна школа живопису, яка відома як Ширазька або Зандська. Вона вплинуло на школи малювання часів Каджарів. Художники зандського періоду працювали в усіх областях живопису — займалися монументальним живописом, фресками, писали олією, емаллю, робили ілюстрації до рукописів, створювали мініатюри. До традиційних засобів додалася акварель. Відомими художниками були Мохаммад Садік, Какаванді,
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.