Зощенко Михайло Михайлович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Миха́йло Миха́йлович Зо́щенко (нар. 29 липня (10 серпня) 1895(18950810), Полтава[джерело?], Російська імперія — пом. 22 липня 1958, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський радянський письменник-новеліст та сатирик українського походження, висміював обставини і людей післяреволюційної доби та радянську систему: «Оповідання Назара Ільїча пана Синебрюхова», «Гумористичні оповідання», «Важкі часи», «Про що співав соловейко» та ін. повісті й оповідання.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (липень 2008) |
Михайло Зощенко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
29 липня (10 серпня) 1894(1894-08-10) Полтава[джерело?], Російська імперія | |||
Помер |
22 липня 1958(1958-07-22) (63 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
Поховання | Сестрорецьке кладовищеd | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | Письменник | |||
Alma mater | Павловське військове училище | |||
Мова творів | російська | |||
Magnum opus | Youth Restoredd, Blue Bookd[1] і Before Sunrised | |||
Членство | СП СРСР | |||
Батько | Mikhail Ivanovich Zoshchenkod | |||
Учасник | Перша світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Зощенко Михайло Михайлович у Вікісховищі |
Найбільш значні та відомі оповідання писав на сленгу — розмовній мові люмпенізованих пролетарів та радянських обивателів в СРСР 20-30-х років ХХ століття. Цей сленг є сумішшю жаргонів: злодійського, моряків, волоцюг, міських люмпенів та ін. Тому його твори надзвичайно важко чи практично неможливо перекладати на інші мови — втрачається колорит оповідання. У його творах чітко простежується (як ні в кого з тогочасних письменників) відмінність між автором і оповідачем, від імені якого, буцімто, ведеться розповідь. Сам Зощенко був високоосвіченою інтелігентною людиною, а розповідь в оповіданнях ведеться від імені такого собі малоосвіченого пролетарія чи обивателя, який втратив стару культуру (сільську або дореволюційну), але нової так і не здобув. Крім культурної деградації оповідача часто характеризує і моральна деградація. Але автор, крім того що сміється над оповідачем і героями оповідань, співчуває своїм героям, герої викликають не ненависть, а щирий жаль.
Засуджений офіційною критикою.
Зазнавав переслідувань з боку радянської влади.