Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йозеф Ґочар | |
---|---|
чеськ. Josef Gočár | |
Народження | 13 березня 1880[1][2][…] |
Смерть | 10 вересня 1945[1][2][…] (65 років) |
Поховання | Славін[d] і Вишеградський цвинтар[5] |
Країна (підданство) | Чехословаччина Австро-Угорщина |
Навчання | Празька академія образотворчих мистецтв |
Вчителі | Josef Havlíčekd |
Діяльність | архітектор, педагог, містобудівник, педагог, дизайнер, типограф |
Праця в містах | Тршебич[4] |
Найважливіші споруди | Church of Saint Wenceslaus (Vršovice)d |
Членство | Чеська академія наук і мистецтв[4] |
Нагороди | |
Йозеф Ґочар у Вікісховищі |
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (20 квітня 2020) |
Йозеф Ґочар (чеськ. Josef Gočár, 13 березня 1880, Семин, поблизу Пардубиць — 10 вересня 1945, Їчин) — чеський архітектор, один із засновників сучасної чеської архітектури. Член Чеської академії наук і мистецтва.
Йозеф Ґочар народився 13 березня 1880 року поблизу міста Пардубиці. Він був учнем архітектора Яна Котери. Будинки, побудовані Ґочарем у ранній період творчості, створені в стилі кубізм. Пізніше — у чеському специфічному архітектурному стилі, в рондокубізмі. Наприкінці 1920-х років його споруди набули рис функціоналізму. Проте сам архітектор не приєднувався до функціоналістського руху. Особливо багато уваги як зодчий і фахівець з міського планування Й. Ґочар приділяв місту Градець-Кралове. Працював також викладачем.
Йосиф Ґочар помер у Їчині, похований у Славіні у Вишеграді.
З 1905 року Йозеф розпочав перші проєкти будинків у Градець-Кралове. Після закінчення працював у студії Котера. У 1908 році він покинув її і став незалежним. Йозеф Ґочар також став членом Асоціації архітекторів. Червона вілла Йозефа Бінка в Крюмбурку (1908—1909) — його перша самостійна робота. У 1909—1910 роках він здійснив перші великі проєкти: сходи до костелу Діви Марії в Градець-Кралове (будівля із залізобетону сполучає площу з периметром дороги під стінами) та універмаг в Яромежі. З 1910 року зведена залізобетонна конструкція водосховища в Лазне Богданеч.
У 1909—1910 роках у Пардубицях було встановлено млини Вінтерніц у мальовничому місці на правому березі річки Грудимка.
Архітектор створив найвагоміші споруди своєї кубістичної епохи: Будинок Чорної Мадонни в Празі та Спа-будинок — Павільйон Ґочара у Лазне Богданеч. Він також брав участь у створенні інтер'єрів, створив низку дизайнів будинків, меблів тощо.
Період рондокубізму розпочався у 1920-х роках, в цей час були зведені й інші важливі споруди. У 1921—1923 роках будівництво Легіобанка в Празі було завершено. Будівля задумана як палладієва архітектура з п'ятьма осями з рельєфом Гутфреунда по всій ширині перегородок і парапету, що підтримується на обох кінцях і над входом скульптурами Яна Штурса.
На початку 1920-х Йозеф Ґочар почав інтенсивно працювати в Градець-Кралове. Ґочар поступово опрацював план зонування міста, створив план регулювання набережної, будівництво в басейні Ельби, шкільні квартали (гімназія Й. К. Тіля), центр міста (сьогоднішня площа Ульріха). Плани будівництва також включали систему зовнішньої кільцевої дороги.
У 1927—1928 роках Йозеф Ґочар почав роботи над одною з найвизначніших функціоналістських будівель, церквою св. Вацлава. Наприкінці 1920-х років почався період конструктивізму, і Ґочар продовжив будівництво у Градець- Кралове. У 1927—1932 роках було збудовано будівлю Державної залізниці — залізобетонну конструктивістську будівлю з муром. Робота Ґочара в Градець-Кралове завершилася в 1931—1936 роках проєктуванням та будівництвом будівлі фінансового бюро. Найбільша робота Ґочара для Пардубиць також належить до періоду функціоналізму — проєкту Грандготель та Районного дому, який був реалізований у 1927—1931 роках. Багатофункціональний чотириповерховий палац займав велику площу західної сторони сьогоднішньої площі Республіки, мав у підвалі кілька функціональних залів, кафе, бар, приміщення готелю, офіси та кінотеатр. У той час частина фасаду була викладена по-сучасному синьо-сірими скляними плитами — опакситом, кафе розмістили у кутовому напівкруглому заскленому еркері. На початку 1990-х цей комплекс перестав виконувати початкові цілі, будівля кілька років пустувала, а потім була перебудована під торговий центр.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.