Комуністична партія Радянського Союзу
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Комуністи́чна па́ртія Радя́нського Сою́зу (КПРС) (рос. Коммунистическая партия Советского Союза (КПСС)) — єдина легальна політична партія (з середини 1920-х років до 1991) у Радянському Союзі. Попередні назви: РСДРП(б), РКП(б), ВКП(б).
Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС) Коммунистическая партия Советского Союза | |
---|---|
Країна | СРСР |
Голова партії | Генеральний секретар ЦК КПРС |
Засновник | Ленін Володимир Ілліч |
Дата заснування |
РСДРП (1898—1917) РСДРП (б) (1917—1918) РКП (б)(1918—1925) ВКП (б) (1925—1952) КПРС (1952—1991) |
Дата розпуску | 6 листопада 1991 |
Штаб-квартира | СРСР, Москва |
Ідеологія | Марксизм, марксизм-ленінізм, сталінізм, більшовизм, соціалізм, комунізм, антикапіталізм |
Молодіжна організація | Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді |
Союзники та блоки | Комсомол |
Кількість членів | 19 487 822 чол. (на 1 січня 1989 р.) |
Девіз | Пролетарі всіх країн, єднайтеся! |
Гімн | Інтернаціонал |
Друкований орган | Правда (газета) |
Від початку 1920-х років до 1990 року партія функціонувала в умовах однопартійної системи і володіла монопольним правом на політичну владу, що сприяло встановленню в країні тоталітарного режиму. Монополія на владу в СРСР була закріплена конституційно: у статті 126 Конституції 1936 року Комуністична партія проголошувалася «керівним ядром» державних та громадських організацій, в статті 6 Конституції СРСР 1977 року КПРС проголошена керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства в цілому.
Провал путчу ДКНС у серпні 1991 року послужив підставою для звинувачення КПРС в антиконституційній діяльності. Указами президента РРФСР Бориса Єльцина діяльність партії на території РРФСР була припинена, її майно — конфісковано. Указом президента РРФСР від 6 листопада 1991 р. діяльність КПРС на території Росії припинена, її організаційні структури розпущені. На території України КПРС була заборонена 30 серпня 1991 року в результаті заборони її республіканської організації - Комуністичної партії України[1].
Творцем партії і її вождем за його життя вважається В. Ульянов (Ленін). Як зазначав Арнольд Тойнбі[2]
Успіх ленінського диктаторського режиму однопартійного типу доведений багатьма його наслідувачами. Проминувши тих наслідувачів, що називали себе комуністами, вкажімо лише на режим, установлений Мустафою Кемалем Ататюрком задля повного відродження Туреччини; на фашистський режим Муссоліні в Італії; на націонал-соціалістичний режим Гітлера в Німеччині.