Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Карл Фрі́дріх Ши́нкель (нім. Karl Friedrich Schinkel; 13 березня 1781, Бранденбург — 9 жовтня 1841 Берлін) — пруський (німецький) архітектор, художник. Вважається за лідера «романтичного історизму» в німецькій архітектурі, один з представників грецького відродження.
Карл Фрідріх Шинкель | |
---|---|
нім. Karl Friedrich Schinkel | |
Народження | 13 березня 1781 |
Смерть | 9 жовтня 1841 (60 років) |
Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd |
Країна | Ансбах, німецьке князівство |
Навчання | Берлінська академія архітектури і Evangelisches Gymnasium zum Grauen Klosterd |
Вчителі | Friedrich Gillyd і David Gillyd |
Діяльність | архітектор, художник, містобудівник, викладач університету, підрядник, графік, рисувальник, дизайнер, furniture designer |
Архітектурний стиль | романтизм, неоготика, неогрек |
Найважливіші споруди | Glienicke Palaced, Alte Nazarethkirche (Berlin-Wedding)d, Elisabethkirched, Schlossbrücked, Шарлоттенгоф, Залізний Хрест, Neuer Pavillond і Концертхаус (Берлін) |
Реставрація пам'яток | приватні будинки, приходські церкви(фарні костели), каплиця (проєкт, Петергоф), драматичний театр, Нова гаупвахта, палацовий міст і Старий музей (Берлін), Палац Шарлоттенгоф (Потсдам) |
Членство | Німецький археологічний інститут, Академія Святого Луки, Національна академія дизайну, Королівський інститут британських архітекторів, Віденська академія мистецтв, Петербурзька академія мистецтв, Шведська королівська академія вільних мистецтв, Прусська академія мистецтвd і Академія красних мистецтв Франції |
Учні | Людвіг Персіус, Дітлев Мартенс і Adolf Lohsed |
Нагороди | |
Батько | Cuno Christian Schinkeld |
Діти | ·Elisabeth von Wolzogend |
Карл Фрідріх Шинкель у Вікісховищі |
Народився в Нойруппіні (Бранденбург) в сім'ї архідиякона лютеранської церкви. По смерті батька переїхав у Берлін (1795 рік), де навчався архітектурі під керівництвом братів Гіллі у щойно заснованій ними Академії архітектури (з 1798 по 1800), одночасно з цим працюючи художником на порцеляновій фабриці. З 1803 по 1805 відвідав Італію і Францію, пізніше, в 1826 побував в Шотландії й Англії.
Спочатку Шинкель займався малярством: писав пейзажі, історичні сцени, створив декілька ландшафтних діорам і панорам. У 1811 став першим німецьким літографом: аркуші «Вечір» і «Ранок». Під впливом Каспара Фрідріха принципи класицизму з часом все активніше поєднувалися в його станкових роботах з романтичними віяннями; історико-антична тема перемежалася національно-середньовічними мотивами. Серед типових картин Шинкеля — «Собор над містом» (1813, Стара пінакотека, Мюнхен), «Погляд на Грецію квітучої пори» (1825, Нова національна галерея, Берлін). Вніс яскравий внесок до сценографії німецького романтизма, створюючи в 1815—1832 ескізи декорацій для вистав берлінських королівських театрів (гуаш до постановки «Чарівної флейти» В. А. Моцарта, 1815, Графічні збори Державних музеїв, Берлін; і ін.). Оформляв урочисті церемонії (ювілейне Дюрерівське свято в Співацькій академії 1828; придворне «Свято Білої Троянди» в Потсдаме 1829).
Діяльно зайнявся архітектурою з тієї пори, як його в 1810 році по пропозиції Вільгельма фон Гумбольдта призначили асесором Прусської будівельної депутації. Послідовно просуваючись по службових сходах, Шинкель зосередив в своїх руках контроль над найважливішими будівельними роботами в королівстві. Реформував пізній, ампірний класицизм, археологічно уточнивши його античні форми, а з іншого боку — додавши їм ще вільнішу, гнучкішу варіативність.
До найзначніших його споруд, виконаних в «грецькому стилі», відносяться:
Спочатку випробовуючи гострий інтерес і до готиці, під впливом своїх англійських вражень почав будувати в неоготиці:
У стилі еклектизму: Королівська Прусська школа архітектури у м. Берліні.
Під керівництвом Шинкеля (за планами 1817 і 1833) було значно модернізовано планування Берліна (влаштування нових вулиць і бульварів в центрі міста; збільшення його загальної території за рахунок приєднання ряду прилеглих районів). Шинкель зробив помітний внесок до розвитку місцевої художньої промисловості, створюючи ескізи меблів і світильників, стимулюючи виробництво декоративного литва і кераміки, а також вітражів. Активно займаючись реставраційними роботами (зокрема наглядом за добудовою Кельнського собору), поставив справу охорони архітектурних пам'ятників на широку державну основу: за його ініціативою (з 1815) відповідні служби були установлені по всій Пруссії. Серед власних творів Шинкеля особливе місце займають деякі задуми 1830-х років (проєкти крамниці і бібліотеки), а також споруда Будівельної академії (1831—1835; не збереглося), де він відмовився від будь-яких історичних стилізацій, створивши новаторські зразки протофункціоналізму.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.