Кваквала
мова / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кваквала (kwak'wala або kwak̓wala), також відома як квакіутль (kwakiutl), — індіанська вакаська мова, якою розмовляють близько 450 осіб народу кваквакавакв[en] берегами протоки Королеви Шарлотти в Західній Канаді. Вона вплинула на розвиток інших мов Тихоокеанського північного заходу, особливо на неспоріднену сім'ю саліських мов. Кваквала знаходиться під серйозною загрозою зникнення, робляться зусилля для відродження і збереження мови.
Кваквала | |
---|---|
Kwak̓wala | |
Говори мови кваквала | |
Поширена в | уздовж протоки Королеви Шарлотти |
Регіон | Британська Колумбія |
Етнічність | кваквакавакв |
Носії | бл. 450 осіб[1] |
Класифікація |
|
Склад |
тлатласіквала (t̓łat̓łasik̓wala) ґуцала (g̱uc̓ala) наквала (nak̕wala) ліквала (liq̓ʷala) |
Час розходження | Ⅹ ст. до н.е. |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | kwk |
Попри відсутність письмових джерел до прибуття європейців, сучасні археологічні та лінгвістичні дані проливають світло на передісторію мови кваквала. Північна і південна гілки вакаської мовної сім'ї розділилися приблизно 2900 років тому.[2] Носії північних вакаських мов, імовірно, розширилися на північ за межі острова Ванкувер, витіснивши саліські мови на материковій частині сучасної провінції Британська Колумбія. Мову кваквала вперше описали християнські місіонери під час колонізації Тихоокеанського північного заходу. У межах своєї політики насильницької культурної асиміляції корінних народів канадський колоніальний уряд став придушувати кваквала та оголосив культуру її носіїв поза законом[en] із кінця ⅩⅨ до середини ⅩⅩ століть. Нині відновленням мови займаються племінні старійшини та ті, хто вивчає кваквала як другу мову.
Кваквала є морфологічно складною полісинтетичною мовою, що рясніє суфіксами, які передають різні значення, як-то спосіб, вид й особу, причому кілька цих значень часто передаються одним єдиним суфіксом. Кваквала має наростки, що позначають підмет, додаток та знаряддя дії усередині речення, а також просторові відносини, включаючи віддаленість і видимість об'єкта висловлювання. Ці приростки також викликають зсув приголосних[en] у корені слів. Мова також фонологічно складна, маючи багате розмаїття приголосних, будучи окремими звуковими одиницями, з фонемами, незвичайними для більшості мов світу.