Кулажинці (Гребінківський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Кулажинці | |
|---|---|
| Країна |  |
| Область | Полтавська область |
| Район/міськрада | Гребінківський район |
| Рада | Кулажинська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 5320882101 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1651 |
| Населення | 554 |
| Площа | 3,968 км² |
| Густота населення | 139,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37431 |
| Телефонний код | +380 5359 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′44″ пн. ш. 32°16′07″ сх. д. / 50.19556° пн. ш. 32.26861° сх. д.Координати: 50°11′44″ пн. ш. 32°16′07″ сх. д. / 50.19556° пн. ш. 32.26861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
117 м |
| Водойми | р. Гнила Оржиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37431, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Кулажинці |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Кулажи́нці — село в Україні, у Гребінківському районі Полтавської області. Населення становить 554 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кулажинська сільська рада.
Географія
Село Кулажинці знаходиться на лівому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Архемівка (Пирятинський район), нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Короваї, на протилежному березі — села Наталівка і Новодар. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.
Історія
Вперше Кулажинці згадуються на карті відомого французького інженера і військового картографа Гійома де Боплана в 1650 році. За даними Генерального опису Лівобережної України 1765—1969 рр., Кулажинці входили до складу 1-ї Пирятинської сотні Лубенського полку. Оскільки село розташоване на межі районів, у радянські часи входило і до Пирятинського, та остаточно закріпилось у Гребінківському.
Цікава історія спорудження в Кулажинцях у 1955 році нової школи, що стала першою в районі сільською середньою школою і в якій навчались діти з 10 сіл двох районів. У роки війни в селі жили мама і сестра відомого письменника Юрія Яновського з сім"єю.
У жовтні 43-го він разом з членом Військової Ради М.Хрущовим, М.Бажаном та іншими письменниками приїхали до практично спаленого нацистами села, і Хрущов запропонував сестрі Яновського Олені Іванівні, педагогу за фахом, переїхати із сімейством до Харкова. Але вона відмовилась, сказавши, що і сільських дітей треба вчити. Тоді Микита Сергійович пообіцяв допомогти збудувати в Кулажинцях нову школу…Закінчилась війна, йшли роки, а діти в семирічці вчились по окремих хатах. І тоді голова сільради Яким Нечипуренко написав листа в газету «Правда» від імені свого хрещеника Петі Бідненка, де згадав і про обіцянку Хрущова. Приїхав кореспондент, у «Правді» з'явилася стаття « Петина школа», а в 55-му в Кулажинцях — нова, простора, сучасна, більш як на 300 місць школа.
Село до 12 вересня 1991 р. підпорядковувалося Короваївській сільській раді. З 12 вересня 1991 р. є центром окремою Кулажинської сільської ради[1].
Економіка
- Птахо-товарна і свинотоварна ферми.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І—ІІІ ст.
Персоналії
- Сергій Савелій — спортивний коментатор.
- Маркович Опанас Васильович — український фольклорист, народознавець, етнограф, громадський діяч.
- Шкарбан Микола Іванович — народний депутат України 1-го скликання, вчений агроном.
Примітки
Посилання
| ||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
