Культ квітів у Японії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Культ квітів у Японії — серед національних особливостей японського народу, які не можуть не привертати уваги при відвідуванні Японії, «кидається в очі» глибока прихильність японців до живих квітів, до вирощування і розведення, догляду та широкого використання їх у вигляді прикрас. Рідко ще де можна спостерігати таку надзвичайну прихильність до живих квітів і рослинного світу. З давніх часів особливе ставлення японців до природи породило специфічні японські звичаї милування місяцем, снігом, червоним листям клена, квітучими деревами, різними квітами в залежності від пори року. Милування у древніх японців — це сприйняття світу, природи, всієї сутності буття через споглядання краси. Це не просто милування, а й співпереживання.
Давні японці відвідували храми не тільки для проведення релігійних обрядів, але і для того, щоб відчути зміну настроїв природи. Це вилилося у своєрідні свята, що супроводжуються піснями, танцями, виставами, народними гуляннями, розважальними прогулянками.
Саме в Японії ритуальний буддійський обряд підношення певних квітів божествам і предкам розвинувся у особливий вид мистецтва – ікебана. З часом ікебана стала відігравати важливу роль у культурі та повсякденному житті народу. Можна сміливо сказати, що у поезії й мистецтві, а й у побуті поведінка японців та його настрій, одяг часто гармонують з часом року, тобто з природою. Свята, пов'язані з культом природи, до сьогодні займають рівноправне місце серед японських традиційних свят.
Японці мають три культи — це квітів (花見 ханамі), місяця (月見 цукімі) і снігу (雪見 юкімі).[1] Ці культи та їх форми вироблені побутом і знайшли своє яскраве відображення в поезії, живописі, в живій мові народу.
Квіти — навесні, Зозуля — влітку. Восени — місяць. Холодний чистий сніг — Взимку. |
||
— Доґен (1200–1253) |
Настільки великій ролі квітів у житті японців безсумнівно значною мірою сприяють природні умови Японії. М'який морський клімат, велика кількість вологи і сонячного тепла, благодатний ґрунт дозволяє японцям майже протягом усього року вирощувати різноманітні живі квіти і декоративні рослини. У великих містах, в тому числі і в Токіо використовується найменша можливість, будь-який клаптик землі, для розведення квітів і декоративних рослин. В кожному японському будинку є неодмінна приналежність, так званий «о-нива», садок при будинку. Японські квіткарі прагнуть до того, щоб живі квіти росли і цвіли безперервно протягом усіх чотирьох сезонів року і щоб при цьому не порушувався певний малюнок, витканий самою природою з найкрасивіших кольорів квітів та їх поєднань.[1]
- Кацусіка Хокусай. Милування снігом
- Утаґава Тойохару (1735 — 1814) . Милування місяцем
- Тойохара Тіканобу (1838 — 1912). Жінки в палаці Едо насолоджуються сакурою, що квітне, 1894
Загалом всі сезони, а їх японці нараховують 24 на рік, поєднанні в Японії зі своєю квіткою. На початку весни — слива, весна в розпалі — вишня, один з сезонів осені — хризантема. Японський календар складається з ряду квіткових святкувань, відповідно до місяця, в якому ці квіти розквітають. Любов до квітів в японців виражається в святах: вишні, азалії та хризантеми. На Новий рік будинки японців прикрашаються сосною, бамбуком та плющем. В давні часи японки одягали традиційне кімоно з квітами, які відповідали певному місяцю. Коли розцвітали вишні, вони носили кімоно з квітами вишні, пізніше з квітами азалії і т. д. до листопада. В листопаді святкували розквіт хризантем. Також на стінах будинків, в давні часи, вішали какемоно з зображенням тих квітів, які цвіли в цей місяць, наприклад гліцинії, піонів, лотосів. Перед какемоно завжди стоїть букет квітів. За сакурою на початку травня розквітають піонії, а за ними в червні квітнуть іриси. Іриси в Японії висаджують біля води, а також вони займають цілі поля, вкриваючи їх під час цвітіння фіолетовою барвою. Через кілька днів після ірисів розквітають гліцинії, вкриваючи ландшафт фіолетовими квітами. Після сакури і хризантем третім за популярністю є період цвітіння лотосів. На протязі всього серпня ці квіти можна спостегігати по каналах, ставках та озерах, ріках. Під час цвітіння лотосів населення виходить на прогулянки, щоб помилуватись їх цвітінням . Найбільшим культом в Японії є квітка хризантеми, яка цвіте осінню. Нею закінчується період цвітіння квітів. Після нього наступає період милування барвами осінніх дерев.