Loading AI tools
американська акторка, модель та художниця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кім Новак (англ. Kim Novak, при народженні Мерілін Полін Новак, англ. Marilyn Pauline Novak, нар. 13 лютого 1933, Чикаго, Іллінойс) — американська акторка, модель та художниця.
Кім Новак | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Kim Novak | ||||
Ім'я при народженні | Marilyn Pauline Novak | |||
Народилася | 13 лютого 1933[1][2][…] (91 рік) Чикаго, Іллінойс, США[3] | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | кіноакторка, художниця, модель, телеакторка, кінопродюсер | |||
Alma mater | Школа інституту мистецтв Чикагоd, Farragut Career Academyd і Wilbur Wright Colleged | |||
Роки діяльності | 1954 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Річард Джонсонd | |||
IMDb | nm0001571 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Кім Новак у Вікісховищі | ||||
Мерілін Полін Новак народилася 13 лютого 1933 року у Чикаго в родині вчителя історії Джозефа Новака (1897—1987) та кравчині Бланш Крал (1907—1985), які обоє походили з родин чеських іммігрантів. Її сестра Арлін Новак, за чоловіком Мальмборг (нар. 1931) — дизайнер одягу у Чикаго. Навчалася у початковій школі Вільяма Пенна, середній школі Фаррагут, коледжі Вілбура Райта та Школі Чиказького інституту мистецтв, після чого почала працювати моделлю і переїхала до Лос-Анджелесу.
1953 року дебютувала в кіно з епізодичнію роллю в музичному фільмі «Французький рейс» з Джейн Рассел, тоді ж студія Columbia Pictures підписала з нею контракт, змінивши її ім'я на Кім, щоб уникнути плутанини з Мерілін Монро. 1954 року виконала одну з головних ролей у фільмі-нуар «Легка здобич» Річарда Квайна[4].
1955 року отримала премію Золотий глобус як найобіцяюча акторка-новачок за роль у романтичній комедії «Фі» (1954) з Джуді Голідей і Джеком Леммоном. Того ж року знялася у фільмі Отто Премінгера «Людина із золотою рукою» з Френком Сінатрою, а також виконала роль Мадж Оуенс у кінодрамі Джошуа Логана «Пікнік» з Вільямом Голденом, за яку була номінована на премію BAFTA як найкраща іноземна акторка. Наступним успіхом стала роль танцівниці Лінди Інгліш у музичній комедії «Приятель Джої» Джорджа Сідні, де зіграла спільно з Сінатрою і Рітою Гейворт. 1957 року на 14-й церемонії нагородження премії Золотий глобус отримала премію Генрієтти (світова улюблениця — акторка).
1958 року спільно з Джеймсом Стюартом зіграла у трилері «Запаморочення» Альфреда Гічкока (спершу режисер запропонував цю роль Вірі Майлз, але та була змушена відмовитися через вагітність). Стрічка зазнала невдачі в прокаті, але пізніше була визнана класикою жанру. Того ж року втілила образ сучасної відьми в успішній романтичній комедії «Дзвін, книга і свічка» Річарда Квайна. 1959 року разом з Фредріком Марчем зіграла у кінодрамі «Середина ночі» Делберта Манна, яку пізніше називала своєю найкращою акторською роботою. 1960 року удостоєна іменної зірки на Голлівудській алеї слави[5].
На початку 1960-х років її кар'єра пішла на спад. Найбільш відомі ролі того часу вона зіграла в фільмах «Хлопці йдуть гулять» (1962), «Тягар пристрастей людських» (1964), «Поцілуй мене, дурнику» (1964) та «Любовні пригоди Молль Флендерс» (1965). У листопаді 1965 року під час зйомок в містичній драмі «Око Диявола» Новак впала з коня, отримавши серйозну травму спини, після чого була замінена на Дебору Керр. Починаючи з 1970-х років майже припинила зніматися, зігравши лише кілька ролей в кіно та на телебаченні, серед яких Лола Брюстер в детективному фільмі «Дзеркало тріснуло» (1980) за романом Агати Крісті, та Роза Селлерс у кінодрамі «Діти» (1990) за романом Едіт Вортон. Її останньою появою на великому екрані став фільм «Ліберстаум» (1991), але майже всі сцени з нею були вирізані через конфлікт з режисером. Того ж року на її честь було названо астероїд 9339 Кімновак, відкритий Еріком Вальтером Ельстом[6].
1995 року Кім Новак посіла 92 місце у списку 100 найсексуальніших зірок в історії кіно за версією журналу «Empaire». 1997 року на 47-му Берлінському кінофестивалі нагороджена почесною премією Золотий ведмідь за кар'єрні досягнення. 2005 року британський модельєр Александр Макквін назвав на її честь модель жіночої сумки — The Novak[7].
У жовтні 2010 року в Кім Новак було діагностовано рак молочної залози. Згодом акторка повідомила, що пройшла курс лікування і подолала хворобу[8].
2013 року стала почесним гостем Каннського кінофестивалю, де представила відреставровану версію «Запаморочення»[9].
Новак професійно займається живописом, її вчителями були художники Гарлі Браун і Річард Маккінлі. Свої імпресіоністичні та сюрреалістичні картини вона пише аквареллю, олійними фарбами та пастеллю. 2019 року — з червня по листопад — в місті Янгстаун, Огайо, проходила велика ретроспективна виставка її робіт, організована Інститутом американського мистецтва Батлера (Butler Institute of American Art)[10]. 2021 року Інститутом Батлера було видано книгу з підбіркою її картин під назвою «Кім Новак: Її мистецтво і життя» (англ. Kim Novak: Her Art and Life)[11].
У 1950-х роках Новак зустрічалася з політиком Рамфісом Трухільйо, сином домініканського диктатора Рафаеля Трухільйо, дипломатом Порфіріо Рубіроса та співаком Семмі Девісом-молодшим. 1959 року була заручена з режисером Річардом Квайном. На початку 1970-х років перебувала у стосунках з актором Майклом Брендоном[12].
1965 року Новак вступила у шлюб з британським актором Річардом Джонсоном. Наступного року пара розлучилася, що не завадило їм лишитися друзями[13].
1966 року, після того, як її будинок у Бел-Ейр було знищено зсувом грунту, Новак переселилася на каліфорнійський Біг-Сур, де почала розводити коней. Це призвело до знайомства 1974 року з ветеринаром Робертом Моллоєм, який став її другим чоловіком 12 березня 1976 року[14]. Подружжя побудувало дерев'яний будинок на березі річки Вільямсон поблизу Чилоквіна, Орегон, де й проживало до 1997 року, коли придбали — там само в штаті Орегон — 43-акрове ранчо. Шлюб Новак і Моллоя тривав 44 роки — до смерті чоловіка 27 листопада 2020 року в 80-річному віці[15].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1953 | ф | Французький рейс | The French Line | модель |
1954 | ф | Легка здобич | Pushover | Лона Маклейн |
1954 | ф | Фі | Phffft | Дженіс |
1955 | ф | Син Сіндбада | Son of Sinbad | нальотчиця |
1955 | ф | П'ятеро проти казино | 5 Against the House | Кей Грейлек |
1955 | ф | Людина із золотою рукою | The Man with the Golden Arm | Моллі |
1955 | ф | Пікнік | Picnic | Мадж Оуенс |
1956 | ф | Історія Едді Дучина | The Eddy Duchin Story | Марджорі Оелрічс |
1957 | ф | Джинн Іглс | Jeanne Eagels | Джинн Іглс |
1957 | ф | Приятель Джої | Pal Joey | Лінда Інгліш |
1958 | ф | Запаморочення | Vertigo | Мадлен Елстер / Джуді Бартон |
1958 | ф | Дзвін, книга та свічка | Bell, Book and Candle | Джиліан Голройд |
1959 | ф | Середина ночі | Middle of the Night | Бетті Прайшер |
1960 | ф | Ми незнайомі, коли зустрічаємось | Strangers When We Meet | Маргарет Голт |
1960 | ф | Мексиканець в Голлівуді | Pepe | у ролі самої себе |
1962 | ф | Тридцять три нещастя | The Notorious Landlady | місіс Карлайл Гардвік (Керлі) |
1962 | ф | Хлопці йдуть гулять | Boys’ Night Out | Кеті |
1964 | ф | Тягар пристрастей людських | Of Human Bondage | Мілдред Роджерс |
1964 | ф | Поцілуй мене, дурнику | Kiss Me, Stupid | Поллі |
1965 | ф | Любовні пригоди Молль Флендерс | The Amorous Adventures of Moll Flanders | Молль Флендерс |
1968 | ф | Легенда про Лайлу Клер | The Legend of Lylah Clare | Ельза |
1969 | ф | Велике пограбування банку | The Great Bank Robbery | сестра Ліда |
1973 | тф | Третя дівчина зліва | The Third Girl from the Left | Глорія Джойс |
1973 | ф | Розповіді, свідки божевілля | Tales That Witness Madness | Оріоль |
1975 | тф | Трикутник Сатани | Satan’s Triangle | Єва |
1977 | ф | Білий бізон | The White Buffalo | місіс Покер (Дженні Шермерхорн) |
1978 | ф | Прекрасний жиголо, бідний жиголо | Schöner Gigolo, armer Gigolo | Хельга фон Кайзерлінг |
1980 | ф | Дзеркало тріснуло | The Mirror Crack’d | Лола Брюстер |
1983 | тф | Малібу | Malibu | Біллі Фарнсворт |
1985 | с | Альфред Гічкок представляє | Alfred Hitchcock Presents | Роза |
1986—1987 | с | Соколине гніздо | Falcon Crest | Кіт Марлоу |
1990 | ф | Діти | The Children | Роза Селлерс |
1991 | ф | Ліберстраум | Liebestraum | Ліліан Андерсон Маннсен |
Берлінський міжнародний кінофестиваль
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.