Лагодів (Золочівський район)

Ла́годів — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Язлівчицька сільська рада. Населення становить 263 особи.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лагодів.

село Лагодів
Лагодівський став Лагодівський став
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Золочівський
Громада	Бродівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46040010290073307
Облікова картка	с. Лагодів
Основні дані
Населення	263
Площа	5,077 км²
Густота населення	51,8 осіб/км²
Поштовий індекс	80698[1]
Телефонний код	+380 3266
Географічні дані
Географічні координати	50°05′39″ пн. ш. 25°05′06″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	223 м[2]
Водойми	р. Бовдурка
Відстань до обласного центру	104 км
Відстань до районного центру	4 км
Найближча залізнична станція	Броди
Відстань до залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	80623, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Язлівчик[3]
Сільський голова	Фещук Михайло Васильович[3]
Карта
Лагодів
Лагодів
Мапа

Географія

Неподалік від села Лагодів розташоване Лагодівське заповідне урочище, створене 1984 року з метою збереження природного ландшафту з цінними високопродуктивними насадженнями сосни звичайної.^[4]

Населення

За даними «Словника географічного Королівства Польського та інших країв слов'янських» 1880 року у Лагодові мешкало 335 осіб та 12 осіб на околиці, з них 60 римо-католиків, 273 — греко-католиків. 1939 року в селі мешкало 580 осіб, з них 470 русинів (українців), 20 поляків та 90 латинників.^[5]

Згідно перепису населення УРСР 1989 року, то в селі мешкало 264 особи (104 чоловіки, 160 жінок) ^[6] За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало лише 263 особи. Майже усі назвали рідною мовою — українську, і лише 2 особи (0,76 %) — російську.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Відсоток
українська	99,24%
російська	0,76%

Назва

Назва села Лагодів, пов'язана із головною греблею Лагодівського ставу, що знаходилася в межах села у XVI–XVIII століттях (тепер греблею називають шлях, довжиною 1,4 км, що прямує з Лагодова до урочища Гатки). Розміри греблі були великими і часу на її спорудження (лагодження) витрачено було багато. Вочевидь, коли споруджували греблю, то це місце і назвали — «там, де лагодять», що з плином часу трансформувалося у теперішню назву села — Лагодів.^[8]

Історія

Давнє село з цікавою історією. В межах села знаходився відомий у XVI–XVIII століттях Лагодівський став. Воду з Лагодівського ставу спустили найімовірніше тоді, коли руйнували Бродівську фортецю у 1812 році й потому його більше не наповнювали.^[9]

Власник села Юзеф Потоцький сприяв закладенню в селі мануфактури з виробництва килимів (на кшталт перських), які мали орієнтальні візерунки.^[10]

У XVIII столітті в селі збудований одноповерховий будинок, що належав графам Тарновським.^[11]

У XIX столітті — село у складі Бродського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.^[12] Напередодні другої світової війни Лагодів був у складі сільської ґміни Конюшків Бродського повіту Тарнопольського воєводства Польщі.^[13] На початку 1940 року село увійшло до новоствореного Бродівського району Львівської області УРСР. Наприкінці 1960-х років село підпорядковувалося Конюшківській сільській раді^[14], центр якої до 1978 року перенесли до Язлівчика.

Нині в селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, народний дом «Просвіта»^[15], а також функціонує невеличка церква Введення в храм Пресвятої Богородиці ПЦУ.^[16] Від 1995 року селі діє бродівський дитячий оздоровчий табір «Юність».^[17]

• 
  Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
2. Прогноз погоди в селі Лагодів. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
3. Язлівчицька сільська рада. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 22 жовтня 2019.
4. Заповідне урочище «Лагодівське». Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
5. В.  Кубійович Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 01.01.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 12.
6. База даних перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 жовтня 2019.
7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
8. Фортифікації міста Броди XVI—XVII ст… — С. 126.
9. Фортифікації міста Броди XVI—XVII ст… — С. 132.
10. Link-Lenczowski A. Potocki Józef h. Pilawa (1673–1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983 — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 70. (пол.)
11. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — wydanie drugie przejrzane i uzupełnione. — t. 7: Województwo ruskie, Ziemia Halicka i Lwowska. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1995. — S. 361-363. (пол.)
12. Административная карта королевства Галиции, Лодомерии и Буковины 1855 года (рос.)
13. Административная карта Польской Республики 1937 года (рос.)
14. Лагодів/ІМСУ... — С. 168.
15. КУ «Народний дім» села Лагодів. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 22 жовтня 2019.
16. Конфесійні громади Бродівського району. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 22 жовтня 2019.
17. Бродівський дитячий оздоровчий табір «Юність». Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.

Джерела

• Лагодів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 168.
• Чобіт Д. Фортифікації міста Броди XVI—XVII ст. — Броди : Просвіта, 2010. — С. 184. — ISBN 966-7544-42-3.
• Łahodów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 575. (пол.)

Посилання

• Генеральний план села Лагодів [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]