Лейк-Чарльз (пропіленопровід)

Лейк-Чарльз (пропіленопровід) – трубопровід, споруджений для постачання пропілену з Техасу споживачам у Луїзіані.

3

2

1

Кінцеві пункти пропіленопроводів Лейк-Чарльз та Сабіна (1 - Монт-Бельв'ю, 2 - Порт-Артур, 3 - Лейк-Чарльз)

В кінці 1970-х в районі Х’юстону почалось введення численних нових установок парового крекінгу – можливо назвати підприємства в Ченнелв’ю (1976, 1977), Сідар-Байу (1977), Діїр-Парк (1978), Бейтауні (1979). Це призвело до рішення спорудити систему для подачі пропілену високої якості (придатного для полімеризації, polymer-grade-propylene) на схід в Луїзіану, до одного з центрів нафтохімічної промисловості в районі Лейк-Чарльз. Необхідний для цього трубопровід ввели в експлуатацію у 1980-му^[1], він мав довжину 77 миль та починався від потужного ЗВГ-хабу в Монт-Бельв’ю (пара десятків кілометрів від східної околиці Х’юстону).

В той же час, неподалік траси пропіленопроводу у Порт-Артурі (західна сторона озера Сабін, яке відділяє Техас від Луїзіани) також запустили нове піролізне виробництво – крекінг-установку компанії Texaco (1979), котра доповнила вже існуючі в «Золотому трикутнику» (Порт-Артур/Орандж/Бомонт) виробництва. Як наслідок, з Порт-Артуру проклали перемичку довжиною 21 миля (Sabine Propylene Pipeline), яка приєднувалась до пропіленопроводу з Монт-Бельв’ю до Лейк-Чарльз.^[2]

Примітки

1. Wynn, Hugh (2009-11). Joe Havens: Eighty Eventful Years (англ.). iUniverse. ISBN 9781440183645. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
2. ENTERPRISE PRODUCTS PARTNERS L.P. FORM 10-K [X] ANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(D) OF THE SECURITIES EXCHANGE. Архів оригіналу за 26 травня 2018.