Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Готель «Либідь» — 17-поверховий 3-зірковий готель в Києві. Певний час будівля готелю була однією з найвищих у місті. Готель входив до структури Всесоюзної туристичної агенції «Інтурист» і обслуговував іноземних гостей.
Готель «Либідь» | |
---|---|
Інформація | |
50°26′45″ пн. ш. 30°29′36″ сх. д. | |
Розташування | Київ, Галицька площа, 1 |
Країна | Україна |
Статус | Збудовано |
Стиль | Конструктивізм, Інтернаціональний |
Початок будівництва | 1964 |
Завершено | 1970 |
Відкрито | 1970 |
Висота | |
Дах | 57,5 м (з технічною надбудовою) |
Технічні деталі | |
Кількість поверхів | 17 |
Кількість кімнат | 276 |
Кількість ліфтів | 3 гостьових |
Загальна площа | 49904 м3 |
Інше | |
Архітектор | Н. Б. Чмутіна, A. M. Анищенко, О. К. Стукалов, Ю. А. Чеканюк |
Сайт | lybid-hotel.phnr.com |
Сторінка на SkyscraperPage | 8244 |
25 грудня 1970 р. готель «Либідь» офіційно почав приймати відвідувачів. Назва «Либідь» була не випадковою. Вона походить від імені київської княжни на ймення Либідь, сестри літописних засновників міста, а також перегукується з назвою річки Либідь, колись повноводної, яка донині протікає неподалік від готелю.
Площа сформувалася як базарна на західній околиці міста в середині XIX століття. Назву Галицька отримала, оскільки звідси починався шлях на захід — до Галичини. На Галицькій площі була побудована Залізна церква святого Івана Золотоустого, що була знищена більшовиками в 1930-х, нині приблизно на цьому місці побудований будинок цирку.
У лютому 1858 генерал-губернатор Іларіон Васильчиков дозволив євреям публічно торгувати на Галицькій площі, і, як наслідок, утворився популярний міський Галицький ринок, в просторіччі — Єврейський базар або Євбаз — одне з історичних місць Києва, яке традиційно пов'язують з минувшиною єврейської громади. Ринок був ліквідований наприкінці 1950-х років.
У 1981-1982 роках площу реконструювали, влаштувавши підземний перехід; в її центрі спорудили обеліск Місту-герою Києву[1].
Адресу «Галицька площа» в Києві мають лише три будівлі: готель «Либідь»[2] — № 1, цирк[3] — № 2 і торговий центр «Україна» (раніше універмаг «Україна»)[4] — № 3.
2 травня 1964 Київський міськвиконком видав розпорядження про виділення місця під будівництво готелю на 500 місць з робочою назвою «Інтурист». Головним архітектором проекту була Наталія Чмутіна. Будівництво розпочали у квітні 1965 року і закінчили в грудні 1970.
У 1971 на торці будівлі встановлений горельєф "Либідь" із кованої міді з зображенням літописної княжни. У вестибюлі готелю стоїть бронзова скульптура "Летюча Либідь" — фрагмент знаменитого монумента засновників Києва. Під місцем будівництва готелю протікали ґрунтові води, пов’язані з річкою Либідь. Готель є найвищою будівлею безпосередньо на Галицькій площі. 17-поверхова споруда висотою 54,7 м (з технічною надбудовою — 57,5 м[5]) і об'ємом 49 904 м³ має вигляд 14-поверхового паралелепіпеда, розміщеного на двоповерховому подіумі та проміжному поверсі, де розташовані вестибюль готелю, ресторан «Ольвія»[6], лобі-бар[7], конференц-зали «Слов'янський»[8] і «Галицький»[9] та адміністративні приміщення. Житловий об'єм готелю (ширина 13,7, довжина 48 м) має коридорну систему з двостороннім розташуванням номерів. Для обробки фасадів використані легкі навісні панелі на алюмінієвому каркасі, облицьовані зовні марблітом[10]. Перші два поверхи облицьовані природним каменем. Вхід до готелю підкреслений масивним залізобетонним козирком значної ширини.
Виходячи з історичного місця і назви, в інтер'єрі готелю були використані сюжети української історії, втілені у графіці, мозаїці та забарвленні. Великий конференц-зал «Слов'янський» прикрашений чудовою мозаїкою і різьбленням по дереву. Всі зображення передають історію цього місця — це козаки на чайках пливуть по річці, Нестор Літописець, і українські музики. Вражає своєю масштабністю мозаїчне зображення річки Либідь. Панно повністю займає одну із сторін залу. У холі готелю виставлені 2 картини розмірами близько 2 м, написані олійними фарбами. На картинах також зображено річки і українських героїв, описаних у літописах та інших історичних книгах.
При відкритті готель мав 208 житлових номерів, із яких було 14 люксів. Були встановлені швидкохідні фінські ліфти і фінська сантехніка. Номери обладнані німецькими меблями, облицювання стін також було виконано німецькими матеріалами. У вестибюлі будівлі розміщувалися кіоски з продажу сувенірів і тютюнових виробів. «Союздрук» продавав пресу, в тому числі з капіталістичних країн. Були пункти обміну валюти та валютний бар.
Іноземцям та радянській еліті відразу сподобався готель у центрі міста. За 47 років свого існування, готель «Либідь» прийняв безліч іменитих гостей із усього світу — це і дипломатичні делегації, і кінорежисери, актори і популярні співаки та музиканти. Більшість футболістів, переможного київського «Динамо», святкували тут свої весілля.
У 1998-2002 роках була проведена реконструкція номерного фонду готелю. Проект реконструкції був розроблений «КиївЗНДІЕП».
У 2016 році готель «Либідь» увійшов до складу мережі українських готелів Premier Hotels and Resorts[11] і поповнив колекцію готелів бізнес-класу, змінивши свою назву на Прем'єр Готель Либідь (Premier Hotel Lybid[12])
У 2016 році була проведена реконструкція фасаду готелю.
На сьогоднішній день Premier Hotel Lybid є одним із тризіркових готелів столиці.
На початку 2000-х років у готелі було 274 номери, з них 32 трикімнатних і чотирикімнатнмх апартаментів категорії «Люкс». Всі номери оснащені супутниковим телебаченням, прямим виходом на міжнародну телефонну лінію, електронною системою безпеки, холодильником і туалетним приладдям. У номерах встановлена центральна система кондиціонування з керуванням у кожному номері.
У розпорядженні гостей є ресторан на 110 персон і лобі-бар на першому поверсі. У готелі допускається розміщення за типами ВВ[13] і HB[14]. На всій території готелю заборонено палити, для куріння є спеціально обладнана кімната на першому поверсі. Wi-Fi безкоштовний та надається у зонах загального користування готелю. Готель «Либідь» має в своєму розпорядженні кілька конференц-залів з різною кількістю учасників і бізнес-центр, який обладнано всім необхідним для роботи.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.