Loading AI tools
український хімік З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мирон Онуфрійович Лозинський | |
---|---|
Народився | 22 серпня 1933 Куликів |
Помер | 19 січня 2011 (77 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут |
Галузь | хімія |
Заклад | Інститут органічної хімії НАН України |
Посада | директор інституту органічної хімії НАН України |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Мирон Онуфрійович Лозинський (22 серпня 1933, Куликів — 19 січня 2011, Київ) — український учений у галузі хімії біологічно активних речовин, доктор хімічних наук (з 1973 року), професор (з 1988 року), член-кореспондент АН УРСР (з 1990 року), академік Національної академії наук України (з 7 квітня 2000 року)[1]. Директор Інституту органічної хімії НАН України.
Народився 22 серпня 1933 року в селищі міського типу Куликові (нині Жовківського району Львівської області). В 1956 році закінчив хіміко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту. З 1956 по 1958 рік працював у місті Рубіжному Ворошиловградської області (науково-дослідний інститут органічних продуктів і барвників). З 1958 року — в Інституті органічної хімії АН УРСР:
Помер 19 січня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Автор 4 монографій, 370 наукових праць, отримав 270 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, 44 з яких впроваджено у виробництво. Основні наукові праці присвячені питанням органічної хімії і технології тонкого органічного синтезу, реакціям рециклізації, хімії гетероциклічних сполук і конденсованих O-, N-, S-вмісних гетероциклічних систем, з'ясуванню природи взаємозв'язку будови органічних сполук і характеру біологічної дії та створення на цій основі нових лікарських субстанцій.
Під керівництвом і за безпосередньою участю М. О. Лозинського створено 12 нових марок термостабілізаторів та пластифікаторів полімерних композицій на основі полівінілхлориду, впроваджено у практику охорони здоров'я лікарські препарати Адемол, Амбен, Беміти, Бефол, Мебіфон, Декометоксин, Етоній.
Під його співкерівництвом захищено 11 кандидатських і одна докторська дисертації.
Був головним редактором «Журналу органічної і фармацевтичної хімії», заступником головного редактора «Українського хімічного журналу», членом редакційних колегій «Журнала органической химии» (Росія), «Фармацевтичного журналу», «Вісника фармації», «Ukrainica Bioorganica Acta».
Заслужений діяч науки і техніки України (з 2008 року), Doctor Honoris Causa Львівської політехніки (з 2006 року), заслужений винахідник УРСР (з 1982 року).
Нагороджений почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1988), Президії АН України та ЦК профспілки працівників АН України (1983), орденом «За заслуги» III ступеня (2004), золотою медаллю за внесок у науку і наукове партнерство (Росія, 2002)[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.